Справа № 484/5242/24
Провадження № 3/484/2667/24
Постанова
іменем України
04.10.2024 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську адміністративні матеріали, що надійшли з Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вишково Хустського району Закарпатської області, працює на посаді медичного представника, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.02.2013 Первомайським РВ УМВС України в Миколаївській області, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП
встановив
17.08.2024 року о 17.00 годині за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила відносно своєї доньки ОСОБА_2 психологічне та фізичне насилля, а саме: ображала дитину та штовхала її, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, її адвокат Бєлоущенко А.Ж. в судове засідання надав заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення через відсутність доказів.
Згідно до положень ч. 3 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП не відноситься до категорії справ, що належить розглядати за обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши клопотання представника порушниці, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зіст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Протокол про адміністративні правопорушення: серії ВАД № 147988 від 29.08.2024 року складений відносно ОСОБА_1 вказаним вимогам відповідає.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення насильства в сім'ї полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 частини 1статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пунктів 14, 17 статті 1 цього Закону психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру..
У матеріалах справи наявні докази об'єктивного характеру, які підтверджують в діях ОСОБА_1 наявність обставин, передбачених диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП.
Як вбачається з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 29.08.2024 року, ОСОБА_1 яка є її матір'ю 17.08.2024 року вчинила сварку, ображала її грубою нецензурною лайкою та підняла на неї руку.
З протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.08.2024 року видно, що відчим потерпілої ОСОБА_2 гр. ОСОБА_3 звертався до поліції з усною заявою та заявляв про те, що його дружина ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 .
З письмових пояснень ОСОБА_1 від 29.08.2024 року вбачається, що у неї зі своєю дитиною Златою 17.08.2024 р. виник конфлікт, в ході якого вона ображала її нецензурними словами та підняла на неї руку.
Підстави, які б давали можливість вважати, що вищевказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке виразилося у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.
У відповідності до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення у відношенні правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 278-280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і призначити їй стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до статті 307 КпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КпАП постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу ДВС. У порядку примусового виконання відповідно до статті 308 КпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суду Миколаївської області.
Суддя: