Справа № 474/758/24
Провадження № 2/474/197/24
про залишення позову без розгляду
03.10.24р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Лисейко Н.А.
розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
04.07.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 251 грн. 10 коп.
Ухвалою суду від 09.07.2024р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 31.07.2024р.
Цією ж ухвалою від позивача витребувано докази:
1) первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту та сум отриманих і повернутих відповідачем грошових коштів та розрахунку позовних вимог за весь період існування кредитних відносин з відповідачем саме щодо кредитного договору № 630967812 від 16.07.2018р., а саме: за період з 16.07.2018р. по 20.09.2021р. (дату, станом на яку позивачем визначена заборгованість (укладення договору факторингу);
2) розрахунок позовних вимог в частині нарахування заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками саме за кредитним договором № 630967812 від 16.07.2018р., а саме: за період з 16.07.2018р. по 20.09.2021р. (дату, станом на яку позивачем визначена заборгованість (укладення договору факторингу), з вказанням:
- окремим рядком суми фактично отриманих відповідачем грошових коштів та суми коштів зарахованих позивачем на погашення основної суми боргу, без урахування комісій, відсотків, штрафних санкцій та інших платежів;
- окремими рядками суми нарахованих комісій, відсотків, штрафних санкцій та інших платежів та суми коштів зарахованих позивачем по вказаним платежам, окремо по кожному із виду платежів, не залежно від заявлених позовних вимог;
3) читабельну копію Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630967812 від 16.07.2018р. з ОСОБА_1 , в якій наявні такі її реквізити як номер, дата і підпис клієнта, про що заявлено позивачем у позові.;
4) читабельні копії невід'ємних додатків саме до Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630967812 від 16.07.2018р. з ОСОБА_1 (оферту, акцепт, інші), а не з іншим номером та клієнтом;
5) читабельну копію паспорту споживчого кредиту з ОСОБА_1 .
Строк виконання ухвали від 09.07.2024р. встановлено невідкладно після отримання ухвали, але не пізніше 31.07.2024р.
Ухвалою також роз'яснено позивачу, що у разі неможливості виконати вимоги ухвали необхідно надати письмові пояснення з підтверджуючими це доказами, в тому числі шляхом направлення вказаної інформації на електрону адресу суду: е-mail: inbox@vr.mk.court.gov.ua.
Також роз'яснено, що з метою ідентифікації учасника справи для проведення канцелярією суду реєстрації вхідної кореспонденції по справі, направленні до суду за допомогою електронної пошти заяви, клопотання, тощо мають бути підписані електронно-цифровим підписом.
У вказаній ухвалі судом роз'яснено позивачу наслідки невиконання вимог ухвали суду в частині витребування доказів, передбачені п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвала та судова повістка направлялися позивачу у його електронний кабінет, в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, отримані адресатом, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання 31.07.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідач в судове засідання 31.07.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки відповідач не повідомив, а також не подав до суду відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
Станом на 31.07.2024р. вимоги ухвали суду від 09.07.2024р. в частині витребування доказів позивачем виконані не були.
31.07.2024р. судове засідання було відкладено на 16.09.2024р.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання 16.09.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення судової повістки про виклик з прикріпленими файлами позивачу у його електронний кабінет, які отримані адресатом, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Водночас 08.08.2024р. звернувся на адресу суду із заявою про розгляд справи у відсутність представника, посилаючись на воєнний стан.
Відповідач в судове засідання 16.09.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки про виклик у судові засідання на поштову адресу, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки відповідач не повідомив, а також не подав до суду відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
Станом на 16.09.2024р. вимоги ухвали суду від 09.07.2024р. в частині надання доказів позивачем, його представником виконані не були.
16.09.2024р. судове засідання було відкладено на 03.10.2024р.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання 03.10.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення судової повістки про виклик з прикріпленими файлами позивачу у його електронний кабінет, які отримані адресатом, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Водночас 20.09.2024р. звернувся на адресу суду із заявою про розгляд справи у відсутність представника, посилаючись на воєнний стан.
Відповідач в судове засідання 03.10.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки про виклик у судові засідання на поштову адресу, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки відповідач не повідомив, а також не подав до суду відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
Станом на 03.10.2024р. вимоги ухвали суду від 09.07.2024р. в частині надання доказів позивачем, його представником виконані не були.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
З огляду на вищевикладене суд приходить до такого висновку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 16.07.2018р. АТ “Альфа-банк» та відповідач, шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
У додатки до позову позивач надав Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії у якій відсутні такі реквізити як “номер», “місце вчинення», “дата», та у розділі якої “Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії отримав» відсутні такі реквізити цього Акцепту викладені в Оферті як “підпис клієнта», “дата».
В додатки до цієї угоди позивачем надано Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 501041251 від 05.07.2018р. між ПАТ “Альфа-банк» та позичальником ОСОБА_4 , копія якої частково четабельна.
А також надано Паспорт споживчого кредиту з позичальником ОСОБА_1 , копія якого нечитабельна.
Додатком до позову також є розрахунок заборгованості за кредитом щодо позичальника ОСОБА_1 та щодо кредитного договору номер якого 630967812, та дата укладення якого 16.07.2018р.
В матеріалах позову наявна також Виписка по рахунку за кредитною карткою WORLD Debit Mastercard (договір № 630967812).
Представник позивача не виконав вимоги ухвали суду від 09.07.2024р. щодо витребування доказів та не повідомили про причини неможливості надання таких доказів, а тому суд вважає, що, в даному випадку, позивач не подав витребувані докази без поважних причин.
Суд повинен належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 11.11.2020р. у справі № 205/4176/18, від 21.10.2020р. у справі № 190/1419/19, від 16.09.2020р. у справі № 200/5647/18.
Однак вищенаведені докази які додані позивачем до позовної заяви (Оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії у якій відсутні такі реквізити як “номер», “місце вчинення», “дата», та у розділі якої “Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії отримав» відсутні такі реквізити цього Акцепту викладені в Оферті як “підпис клієнта», “дата»; Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 501041251 від 05.07.2018р. між ПАТ “Альфа-банк» та позичальником ОСОБА_4 , копія якої частково четабельна; Паспорт споживчого кредиту з позичальником ОСОБА_1 , копія якого нечитабельна; Розрахунок заборгованості за кредитом щодо позичальника ОСОБА_1 та щодо кредитного договору номер якого 630967812, та дата укладення якого 16.07.2018р.; Виписка по рахунку за кредитною карткою WORLD Debit Mastercard (договір № 630967812)), не дають змогу встановити факт укладення між ПАТ “Альфа-банк» кредитного договору саме з № 630967812, акцептування відповідачем пропозиції на укладення угоди, видачі йому коштів, та інші обставини, що підллягають доказування у вказаній категорії справ, з огляд на суперечності в наданих позивачем доказах, а тому суд позбавлений можливості перевірити факт укладення кредитного договору, його умови, наявність та розмір заборгованості із зазначенням її складових.
Вищевказане перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтями 79 та 80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
З огляду на вищевикладене слід також зазначити, що у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У справі “Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, які необхідні для вирішення спору, а саме встановлення наявності або відсутності обставин справи, які входять до предмета доказування, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-84, 257, 259-263 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ф.Г. Сокол