Справа №: 465/7560/24
3/465/3333/24
03.10.2024 м.Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,-
ОСОБА_1 28.08.2024 о 16 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, вул. Рубчака, буд. 17А , будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилась від виконання покладених на неї ст. 150 Сімейного кодексу України батьківських обов'язків щодо виховання її сина, який28.08.2024 о 16 год. 00 хв. за адресою: Рубчака, буд. 17А, керуючи електросамокатом марки «Bolt», здійснив наїзд на малолітнього пішохода, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву у якій вину визнала, указала на проведення із сином виховної розмови та просила суворо не карати.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
Суддя також вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи волевиявлення особи, викладене у заяві, і вважає, що такий розгляд направлений на реалізацію принципу диспозитивності, відповідно до якого особа є вільною у використанні своїх прав.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об'єктивна сторона за ч. 3 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП, визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 11 КУпАП, визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Статтею 12 Закону України «Про освіту» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину тощо.
Відповідно до роз'яснень, викладених у абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, підтверджується даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №022130 від 24.09.2024;
- повідомленні про скерування матеріалів ІТС «ІПНП» № 17437, 17414 від 28.08.2024р. до ВП ЛРУП №2 ГУ Національної поліції у Львівській області за фактом ДТП (наїзд на пішохода) від 28.08.2024, за адресою м. Львів, вул.Рубчака, 17, за участі електросамоката марки «Bolt» (зеленого кольору) під керуванням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та пішохода ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- рапорті від 30.08.2024, складеному за результатом перевірки ЄО №17437, 17414;
- даних ІТС «ІПНП» № 17437;
- даних ІТС «ІПНП» № 17414;
- протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.08.2024, із схемою та фототаблицею;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 24.09.2024;
- рапорті від 24.09.2024, складеному за результатом перевірки матеріалів ІТС «ІПНП» № 17437, 17414, що порушення водієм електросамоката п.12.1 ПДР України;
- рапорті від 24.09.2024, складеному за результатом допущених виправлень під час складання протоколу.
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер вчиненого правопорушення; ступінь вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 184 КУпАП, наявністю обставини, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення (щире розкаяння), відсутністю обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 та доходить висновку про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 33 - 35, 40-1, ч.3 ст. 184, 184, 283, 284 КУпАП статтею 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Баран О.І.