Справа №463/9260/24
Провадження №1-кс/463/7787/24
03 жовтня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою від 15.08.2024 № 115307/9.1.4/15-24, -
встановив:
Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою від 15.08.2024 № 115307/9.1.4/15-24.
Скаргу мотивує тим, що 15.08.2024 Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення (вих. № 115307/9.1.4/15-24). У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляє про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365 та 367 Кримінального кодексу України, вчинених невстановленими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_4 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати йому відшкодування в розмірі 21338,40 грн, на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жолонко та інші проти України». Одночасно Міністерство юстиції України повідомляло Державне бюро розслідувань, що у додатках до поданої заяви від 15.08.2024 містяться всі наявні у Міністерства юстиції України документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об'єкту та об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
З огляду на викладені обставини та норми права, Міністерство юстиції України у поданій заяві від 15.08.2024 просило внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення, здійснити досудове розслідування та встановити осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких Європейським судом прийнято рішення проти України, з метою можливості подання Міністерством юстиції України позову до винної особи.
При цьому Слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - Територіальне управлінням ДБР), листом від 09.09.2024 № 12-11-46604вих-24 повідомлено Міністерство юстиції України про прийняте ним рішення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої міністерством заяви від 15.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення. У вказаному листі Територіальним управлінням ДБР зазначено, в даному випадку відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України, оскільки недостатня сума для притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також, що заява міністерства від 15.08.2024 не є заявою про вчинене кримінальне правопорушення, в розумінні статті 214 Кримінального кодексу України, а викладені у ний відомості, не містять обставин, які вказують на ознаки злочину і які б свідчили про вчинення злочину, у зв'язку із чим відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Однак з такими висновками Територіального управління ДБР не можна погодитись, оскільки для перевірки відомостей, зазначених в цій заяві необхідно провести слідчі дії для здобуття та дослідження вже наданих доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення.
Окрім того, на думку міністерства для перевірки відомостей, зазначених в цій заяві, та остаточної кваліфікації кримінального правопорушення необхідно провести слідчі дії для здобуття та дослідження вже наданих доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення. Проте, проведення слідчих та процесуальних дій неможливо без внесення відомостей вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
А тому скаржник звернувся до суду з відповідною скаргою, яку просить задовольнити.
Представником скаржника до судового засідання подано заяву про розгляд справи без участі представника скаржника.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Письмових заперечень на скаргу не скерував. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів. Крім того, в силу ч.3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги вважаю, що в задоволенні такої слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення від 15.08.2024 № 115307/9.1.4/15-24, яка долучена до матеріалів скарги, заявником не зазначено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеними в повідомленні особами кримінально-караного діяння та не надано жодних доказів на підтвердження такого.
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2023 № 231, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Крім цього слід зазначити, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов'язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, та у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.
Таким чином, суд вважає, що уповноважені особи ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, отримавши заяву від 15.08.2024 № 115307/9.1.4/15-24 дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та встановили факт відсутності обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, зазначених заявником, тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою від 15.08.2024 № 115307/9.1.4/15-24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1