Справа №463/9298/24
Провадження №1-кс/463/7830/24
про обрання запобіжного заходу
03 жовтня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури №1 міста Львова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Коломия Івано-Франківської обл., українцю, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/пербування невідоме,
у кримінальному провадженні №12024141290000430 від 10 липня 2024 року за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, -
слідча за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розгляд клопотання просить проводити у відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, а саме без участі підозрюваного ОСОБА_5 , у зв'язку із оголошенням останнього в міжнародний розшук.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 10 листопада 2023 року ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину «Автозапчастини Doctor Drive», що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, в ході зустрічі із потерпілим ОСОБА_6 , переконав його про можливість надання йому послуги щодо ввезення з-за кордону транспортного засобу марки «BMW» моделі «X3», хоча наміру виконати свої зобов'язання щодо доставки автомобіля не мав, чим ввів потерпілого в оману. У подальшому, 10 листопада 2023 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину «Автозапчастини Doctor Drive», що за адресою: АДРЕСА_2 , не маючи наміру на доставлення транспортного засобу марки «BMW» моделі «X3», шляхом обману, під приводом укладення договору доручення на придбання щодо поставки авто із США від 10 листопада 2023 року з ОСОБА_6 , отримав від останнього грошові кошти у сумі 21300 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 10 листопада 2023 року становить 767566,8 грн., якими заволодів. 21 травня 2024 року ОСОБА_5 перебуваючи поблизу Янівського цвинтаря, що за адресою: АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 під виглядом надання йому послуги щодо ввезення з-за кордону транспортного засобу, у час запровадження воєнного стану на території України, у ході зустрічі із ОСОБА_6 , отримав від останнього грошові кошти в сумі 7000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21 травня 2024 становить 277655 грн., якими заволодів. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1045221,8 грн., що відповідно до примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 29 травня 2024 року приблизно о 12.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, повторно, у час запровадження воєнного стану на території України, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, в ході спілкування із потерпілим ОСОБА_7 , переконав його у можливості інвестування коштів у авто, яке буде придбано ОСОБА_5 на аукціоні у США та в подальшому продане третім особам на території України, з чого потерпілий ОСОБА_7 зможе отримати дохід, хоча, наміру на реальне придбання та доставлення авто із США ОСОБА_5 не мав, та отримавши від ОСОБА_7 , в якості інвестиції у придбання автомобіля, грошові кошти у сумі 13800 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 29 травня 2024 становить 557462,04 грн., такими заволодів, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму, що відповідно до примітки до ст. 185 КК України є великим розміром.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 21 травня 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, повторно, у час запровадження воєнного стану на території України, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, в ході спілкування із потерпілим ОСОБА_8 , переконав його у можливості інвестування коштів у авто, яке буде придбано ОСОБА_5 на аукціоні у США та в подальшому продане третім особам на території України, з чого потерпілий ОСОБА_8 зможе отримати дохід, хоча, наміру на реальне придбання та доставлення авто із США ОСОБА_5 не мав, та отримавши 21 травня 2024 року від ОСОБА_8 , в якості інвестиції у придбання автомобіля, грошові кошти у сумі 12000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21 травня 2024 року становить 475980 грн., та 29 травня 2024 року грошові кошти у сумі 13800 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 29 травня 2024 становить 557462,04 грн., такими заволодів, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 1033442,04 грн., що відповідно до примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, проте не пізніше 9 травня 2024 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, у час запровадження воєнного стану на території України, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, в ході спілкування із потерпілим ОСОБА_9 , переконав його у можливості інвестування коштів у авто, які будуть придбані ОСОБА_5 на аукціоні у США та в подальшому продані третім особам на території України, з чого потерпілий ОСОБА_9 зможе отримати дохід, хоча, наміру на реальне придбання та доставлення авто із США ОСОБА_5 не мав, та отримавши 9 травня 2024 року шляхом переказу на криптогаманець від ОСОБА_9 , в якості інвестиції у придбання автомобілів, грошові кошти у сумі 41000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 9 травня 2024 року становить 1614694,8 грн., та 21 травня 2024 року грошові кошти у сумі 23000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 21 травня 2024 року становить 912295 грн. такими заволодів. 25 червня 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у АДРЕСА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, у час запровадження воєнного стану на території України, в ході спілкування із потерпілим ОСОБА_9 , під приводом отримання коштів для ремонту автомобілів, які ОСОБА_5 поставив із США, хоча такі ним не поставлялись та були у нього відсутні, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 16000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 25 червня 2024 становить 648808 грн., якими заволодів. Загалом, внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 спричинено майнову шкоду на суму 3175797,8 грн., що відповідно до примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Таким чином слідча вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, у звзку з чим щодо останнього 17 вересня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні відповідно до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні таких.
Слідча клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що ОСОБА_5 за місцем проживання та місцем реєстрації останнього не встановлено, відтак на підставі ч. 2 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_5 вручено дорослому члену сім'ї, обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження. Підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово викликався до слідчого, однак до місця виклику не прибув і переховується від органів слідства та суду, органом досудового розслідування вжито всіх заходів на встановлення місцезнаходження підозрюваного, проте встановити його фактичне місцезнаходження не виявилось можливим. 2 жовтня 2024 року, ОСОБА_5 оголошено в розшук, в тому числі 2 жовтня 2024 року останнього оголошено у міжнародний розшук, про що винесені відповідні постанови. Здійснення розшуку підозрюваного доручено оперативному підрозділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області. Також 2 жовтня 2024 року досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинене. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 за межами України можливе шляхом внесення відповідних відомостей про міжнародний розшук ОСОБА_5 до баз даних Інтерпол. З метою організації розшуку підозрюваного ОСОБА_5 , шляхом залучення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та у випадку встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 за межами території України та затримання для екстрадиції останнього, необхідно надати копію ухвали слідчого судді про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відтак зазначає, що матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 умисно переховується від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за учинені ним кримінальні правопорушення. Притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Ззаначає, що виникла необхідність в обранні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м'якого може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження. Підставою застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжких кримінальних правопорушень, в тому числі під час досудового розслідування, шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскількивчинив тяжкі та особливо тяжкі злочини за які передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, за місцем проживання відсутній, повістки про виклик не отримує, на виклик до слідчого не з'являється, з близькими родичами не спілкується, офіційно не працевлаштований та оголошений у міжнародний розшук. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих, в подальшому вчиняти фізичний та психологічний тиск на останніх з метою змушування їх до зміни показів, оскільки знайомий із ними та йому відоме місцезнаходження таких. Крім того підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки систематично вчиняв однорідні злочини проти власності, спосіб вчинення злочину характеризує ОСОБА_5 як особу, що немає достатніх моральних цінностей, схильного для досягнення своїх злочинних цілей на свідоме нехтування підозрюваним не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятими морально-етичними цінностями, який залишаючись на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення. Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, а також наявні ризики, враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, подане клопотання просить задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснення надаі аналогічні викладеним в ньому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Так в п. 36 Рішення від 20 травня 2010 року, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Львівським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024141290000430 від 10 липня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
17 вересня 2024 року у даному кримінальному провадженні було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 2 жовтня 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141290000430 від 10 липня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, зупинено та оголошено розшук підозрюваного.
Також постановою слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 2 жовтня 2024 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук. Зі змісту постанови вбачається, що місцезнаходження підозрюваного на даний час невідоме, всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії проведено.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 направлено у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 136, 278, главами 6, 11 КПК України, а саме засобами поштового зв'язку за місцем його зареєстрованого проживання. З врахуванням того, що на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_5 його точне місце перебування з об'єктивних причин не було встановлено, слідим вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
З урахуванням того, що підозрюваний знаходиться за межами України, то у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до нього будуть застосовуватись правові процедури передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Так згідно з п. f ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Статтею 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників передбачено, що Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Згідно зі ст. 25 вказаної вище Конвенції для цілей цієї Конвенції термін постанова про утримання під вартою означає будь яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув'язнення або замість нього.
Тобто, вказані норми міжнародних договорів вказують на те, що у разі застосування правових норм, передбачених цими договорами у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без будь яких альтернатив.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
При цьому згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: покази потерпілого ОСОБА_7 , надані під час його допиту 10 липня 2024 року, покази свідка ОСОБА_10 , надані під час допиту 10 липня 2024 року, долучені до протоколу допиту скріншоти екрану телефону, покази потерпілого ОСОБА_6 , надані під час допиту 6 вересня 2024 року, долучені до протоколу допиту письмові докази та скріншоти екрану телефону, покази свідка ОСОБА_11 , надані під час допиту 6 вересня 2024 року, покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , надані під час допиту 11 вересня 2024 року, покази свідка ОСОБА_14 , надані під час допиту 12 вересня 2024 року, покази потерпілого ОСОБА_8 , надані під час допиту 16 вересня 2024 року, долучені до протоколу допиту скріншоти екрану телефону, показами потерпілого ОСОБА_9 , надані під час допиту 16 вересня 2024 року, долучені до протоколу допиту письмові докази та скріншоти екрану телефону.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкі та особливо тяжкі злочини за які передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, а відтак враховуючи характер вищевказаних злочинів та покарання, що останній підозрюваному у разі визнання його судом винним, є всі підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності перебуваючи на волі може вчинити спробу незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки систематично вчиняв однорідні злочини проти власності. Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та оголошений у державний та міжнародний розшук.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у даному випадку не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки наведені дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Окрім того слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою безстроково та без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 .
Слідчий суддя ОСОБА_1