Єдиний унікальний номер 725/6686/24
Номер провадження 2/725/1293/24
03.10.2024 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівців
в складі:
головуючого судді - Нестеренко Є.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Кочут М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Першотравневого районного суду м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест фінанс», місце знаходження: м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7, офіс 103, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи позов тим, що 26.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем розглянуто заяву стягувача про примусове виконання з виконавчого напису № 2325 від 29.03.2021 виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест фінанс».
Позивач вважає, що вчинення виконавчого напису здійснено з порушенням чинного законодавства, а саме з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а тому такий виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Вказує на те, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, виходячи з того, що договір, на якому може бути вчинено виконавчий напис повинен бути нотаріально посвідчений. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не дотримався умов, за якими виконавчий напис може бути виконаний, зокрема відсутній нотаріально посвідчений договір.
На підставі викладеного просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29.09.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною та зареєстрованим в реєстрі за №2325.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 22.07.2022 року, судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 26.09.2022 року по вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Разом із позовною заявою позивач просив розгляд справи проводити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча неодноразово належним чином були повідомлені про дату, час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили.
В наслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу в їх відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. вчинено виконавчий напис № 2325, що виданий 29.03.2021 року за кредитним договором №10002049187 від 22.06.2020 року.
Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого нотаріусом з позивача ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №10002049187 від 22.06.2020 року укладеним із ТОВ «Фінансова компанія «Інвест фінанс», на підставі договорів факторингу стягнуто заборгованість. Сума заборгованості становить 24 359,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого Чернівецької області Кондрюком К. О. , 26.10.2021 року відкрито виконавче провадження № 67284171 з виконання вказаного вище виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 29.03.2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. за №1172.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 (надалі - Постанова №662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту:
«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, пункти 1 і 2 Постанови №662 були визнані незаконними і нечинними в наведеній частині з моменту прийняття.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22 лютого 2017 року судом застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акту суб'єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п. 1 та п. 2 постанови № 662 були оприлюднені в Офіційному вісник України 21 березня 2017 року.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Виконавчий напис, вчинено 29.03.2021 року приватним нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Тобто, станом на 22 червня 2021 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем у простій письмовій формі.
Таким чином, вчинивши спірний виконавчий напис, приватний нотаріус Григорян Д. Г. не дотримала встановленої процедури, що потягло порушення законних прав позивача, а тому позов слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подачу позову позивачем не було сплачено судового збору, а тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.
На підставі наведеного та керуючись 4, 5, 10, 12, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест фінанс», місце знаходження: м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7, офіс 103, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити в повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни та зареєстрованим в реєстрі за №2325, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест фінанс» на користь держави судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 211,20
Заочне рішення (в порядку 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається (в порядку до вимог ст.ст. 352, 354 ЦПК України) протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко