Справа № 390/1720/23
Провадження № 1-кп/390/391/23
"02" жовтня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121040000519 від 02.08.2023, стосовно:
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сабове Новоархангельського району Кіровоградської області, українка, громадянка України, з базовою загальною середньою освітою, неодружена, не працює, утриманців не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:
- 05.04.2023 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за наступних обставин: 30.07.2023, у вечірній час доби (точного часу не встановлено) ОСОБА_5 перебувала за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_6 , який на той момент відпочивав у кімнаті будинку та у якого остання тимчасово проживала. В цей час по вулиці Молодіжній рухався автомобіль марки «ГАЗ», темно-синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 . В той момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме майна, яке належить ОСОБА_6 30.07.2023 у денний час доби (точного часу не встановлено) ОСОБА_5 , впевнившись в тому, що власник домоволодіння ОСОБА_6 спить у кімнаті, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно та в період дії воєнного стану, зупинила проїжджаючий повз домоволодіння автомобіль «ГАЗ», темно-синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 та запропонувала останньому придбати у неї холодильник, на що останній погодився, після чого впевнившись в тому, що її злочинні дії ніким не будуть помічені, шляхом вільного доступу, ввівши в оману водія автомобіля ОСОБА_7 , завела його до будинку та наказала винести із кімнати холодильник марки «Snaige», вартість якого згідно із висновком судової товарознавчої експертизи №3009/23-27 від 08.08.2023 становить 500 гривень, повідомивши, що він належить їй, після чого отримала грошові кошти за вказаний холодильник. З місця вчинення злочину ОСОБА_5 зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим своїми умисними, протиправними діями спричинила потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 500 грн.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття щодо ОСОБА_5 кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку із декриміналізацією.
Обвинувачена ОСОБА_5 під час судового засідання просила закрити провадження за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку із декриміналізацією.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.
Суд, заслухавши думки учасників справи, дійшов таких висновків.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 6 ст.3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та ті обставини, що відбулась декриміналізація інкримінованого ОСОБА_5 діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із частковою втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із абзацом четвертим частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч.3 ст.479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у цьому випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн (1514 х 2), а відтак суд вважає, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_5 діяння, оскільки відповідно до обвинувального акту сума викраденого майна становить 500 гривень, то вказані дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за відповідними частинами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зважаючи на те, що обвинувачена не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно неї, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченої, яка надала згоду на закриття кримінального провадження щодо неї з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч.1ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) за проведення товарознавчої експертизи у відповідності з вимогами ст.124 КПК України з обвинуваченого стягненню не підлягають та відносяться на рахунок держави.
З огляду на викладене, керуючись ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ст.ст.314, 369-372, 479-2 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 у зв'язку із декриміналізацією - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12023121040000519 від 02.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію цієї ухвали направити до відділення поліції №2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП за вчинення діянь, кримінальне провадження щодо яких закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1