Справа № 349/1449/24
Провадження № 2/349/500/24
іменем України
03 жовтня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу №349/1449/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на частину майна колишнього колгоспного двору та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування,
встановив:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Микитчин П.С., звернулися до суду з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, в якому просять визнати:
- за позивачем ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом внаслідок смерті ОСОБА_3 право власності на 3/20 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 та право власності на 1/5 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного двору;
- за позивачкою ОСОБА_4 , як спадкоємицею за законом на обов'язкову частку право власності на 1/20 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та право власності на 1/5 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , як членкинею колишнього колгоспного двору
В обгрунтування позову зазначено, що станом на 15 квітня 1991 року в цьому домоволодінні проживали та були членами колгоспного двору - спадкодавець ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_2 , дружина спадкодавця, позивач ОСОБА_1 , син спадкодавця, а також ОСОБА_5 , дочка спадкодавця і ОСОБА_6 , син спадкодавця. У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому 1/5 частину домоволодіння.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті батька. ОСОБА_2 є спадкоємицею за законом в порядку ст.1241 ЦК України на обов'язкову частку. Спадщину прийняли, оскільки на час смерті спадкодавця проживали разом з ним в одному домоволодінні. Звернулися з заявою в нотаріальну контору про отримання свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю документа, який посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно. Просили визнати за ними право власності на частину домоволодіння в порядку спадкування та як членів колишнього колгоспного двору.
Відповідач заперечень щодо позову не подав.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого засідання.
Позивачі у підготовче засідання не з'явилася, їх представник адвокат Микитчин П.С. просив справу розглядати за відсутності сторони позивача, про що зазначив у прохальній частині позовної заяви.
Рогатинська міська рада Івано-Франківської області подала заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в підготовче засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За змістом частин 3 та 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши письмові докази в підготовчому засіданні, судом встановлено такі обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Згідно довідки №375, виданої 22 липня 2024 року Центром надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року належало до суспільної групи «колгоспний двір». У домоволодінні проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (голова двору), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина), сини- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Підстава видачі довідки - погосподарська книга №4, особовий рахунок № НОМЕР_1 за 1991-1995 роки.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , повторно виданого Рогатинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 28 квітня 2022 року.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно - 1/5 частину домоволодіння.
Згідно копії заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Васючинської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 06 листопада 2014 року та зареєстрованого в реєстрі за № 39, ОСОБА_3 все належне йому майно заповів ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 доводилася дружиною спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 , виданого 29 травня 1976 року.
Встановлено, що спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_2 і спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 прийняли спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки проживали разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 270 ЦК України, не заявили про відмову від спадщини.
Відповідно до копії довідки, виданої Васючинським старостинським округом Рогатинської міської ради Івано-Франківської області 28 квітня 2022 року №139, місцем проживання на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 було АДРЕСА_2 . Разом з ним проживали: ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (невістка), ОСОБА_8 (син невістки), ОСОБА_9 (онук), ОСОБА_10 (онук).
Постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Клід О.Я. від 05 червня 2024 року №286/02-31 , позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом і за законом після смерті ОСОБА_3 на домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 через відсутність документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Згідно копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виданого на ім'я ОСОБА_2 та довідки Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації від 16 серпня 2023 року №473, до складу домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 входить: житловий будинок загальною площею 61,4 м2, житловою площею 40,4 м2, літня кухня площею 24 м2, стодола площею 22,8 м2, стайня площею 23,0 м2, ворота площею 6,9 м2, криниця - 4 м/п. Реєстрація права власності на домоволодіння в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не проводилась.
Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, ринкова вартість домоволодіння станом на 06 серпня 2024 року становить 42 800,00 грн.
Згідно ст.120 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що поширюється на спірні правовідносини, колгоспний двір визначався, як сімейно - трудове об'єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення ст.ст.17,18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 р.).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що станом на 15 квітня 1991 року, кожен з членів цього двору мав по 1/5 частині у домоволодінні по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).
За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ( ч.1 ст. 1233 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом ( ч.1 ст. 1274 ЦК України).
За ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) .
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом і за законом на обов'язкову частку відповідно.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, оскільки з наявних у суду матеріалів справи інших спадкоємців, які мають право на спадкування немає, а також враховуючи те, що позивачі набули право власності на частину житлового будинку та приналежних будівель. ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом (на 7/40 частин, (1/5 (частка спадкодавця) - 1/40 (обов'язкова частка) =7/40), ОСОБА_2 законом на обов'язкову частку (на 1/40, оскільки 1/5 (частка спадкодавця) : 4 (кількість спадкоємців) = 1/20 ; половина від 1/20:2=1/40) після смерті ОСОБА_3 та обоє мають право на 1/5 домоволодіння кожен, як члени колишнього колгоспного двору, однак не можуть отримати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.
Керуючись ст.263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на частину майна колишнього колгоспного двору та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування - задовольнити..
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину домоволодіння, а саме: житлового будинок загальною площею 61,4 м2, житловою площею 40,4 м2, літньої кухні площею 24,0 м2, стодоли площею 22,8 м2, стайні площею 23,0 м2, воріт площею 6,9 м2, криниці - 4 м/п, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як члена майна колишнього колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 7/40 частин домоволодіння, а саме: житлового будинку загальною площею 61,4 м2, житловою площею 40,4 м2, літньої кухні площею 24 м2, стодоли площею 22,8 м2, стайні площею 23,0 м2, воріт площею 6,9 м2, криниці - 4 м/п, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину домоволодіння, а саме: житлового будинок загальною площею 61,4 м2, житловою площею 40,4 м2, літньої кухні площею 24 м2, стодоли площею 22,8 м2, стайні площею 23,0 м2, воріт площею 6,9 м2, криниці - 4 м/п, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як члена майна колишнього колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом на обов'язкову частку після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/40 частину домоволодіння, а саме: житлового будинку загальною площею 61,4 м2, житловою площею 40,4 м2, літньої кухні площею 24 м2, стодоли площею 22,8 м2, стайні площею 23,0 м2, воріт площею 6,9 м2, криниці - 4 м/п, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: с.Васючин Івано-Франківського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання:с.Васючин Івано-Франківського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: Рогатинська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Рогатин, вул. Галицька, 65, код ЄДРПОУ 04054323.
Повний текст рішення складено 03 жовтня 2024 року.
Суддя О.О.Гаврилюк