Справа № 755/7543/24
Провадження № 2/346/1499/24
02 жовтня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю: секретаря Хмельницьокї І.Л.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія» «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір № 2855985 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 10 500 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування.
28.06.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір відступлення права вимоги №28/06/23, відповідно до якого право вимоги за договором №2855985 від 24.01.2022 року перейшло до ТОВ «ФК» «Укрглобал-Фінанс». Відповідач порушила взяті на себе зобов'язання за договором кредиту, в зв'язку з чим виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 28.06.2023 року позивачем визначено як 51 127,60 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту - 10 500 грн.; за нарахованими відсотками за ставкою 1,99% за період з 24.01.2022 року по 28.06.2023 року - 40 627,60 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Представник позивача ОСОБА_2 30.09.2024 року засобами системи «Електронний суд» надіслав до суду письмове клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у відсутності представника (а.с.148-149).
Відповідач в судовому засіданні підтвердила факт укладення нею кредитного договору 24.01.2022 року та факт отримання кредитних коштів в розмірі 10 500 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення з неї вказаної суми у вигляді тіла кредиту вона визнає. Однак, розмір відстоків вважає занадто великим в порівнянні із розміром кредиту. Вона також намагалася в позасудовому порядку домовитись з представником вказаного товариства щодо погашення тіла кредиту та часткової заборгованості за відсотками, однак, це не дало жодного результату.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 24.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір №2855985 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано останньою як позичальником електронним підписом, відповідно до п.1.2 якого товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти у розмірі 10 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором ( а.с. 15-26 ).
Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору строк кредиту 360 днів. Тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка - 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору; знижена процентна ставка - 1,19% в день та застосовується на умовах: якщо клієнт до 23.02.2022 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен слатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється тза стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Згідно з п.1.5, 1.6 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 15 598,54 % річних, за зниженою ставкою 15 598,54 % річних; орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 85 722 грн., за зниженою ставкою 83 214,60 грн.
Відповідно до п.2.1 договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів.
Пунктами 9.7, 9.9 договору передбачено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті та затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021 року, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Крім того, відповідно до п.5.1.3 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта.
В графі “ Реквізити сторін » вказано ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), додаткові контактні дані клієнта: особистий кабінет з відповідними номерами мобільних телефонів; електронний підпис Е445 24.01.2022 18:59:08 год.
Аналогічна інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Е445 (а.с. 28-31).
Додатком №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2855985, ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач погодили графік платежів, їх кількість, розмір та періодичність, що підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з яким дата повернення кредиту - 19.01.2023 року; сума кредиту - 10 500 грн.; розмір процентів - 72 714,60 грн., реальна річна процента ставка - 15 598,54%, загальна варсіть кредиту - 83 214,60 грн. ( а.с. 27 ).
Відповідно до листа ТОВ “ Універсальні платіжні рішення » №1-2902 від 29.02.2024 року між ним та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року, відповідно до якого 24.01.2022 року о 19:00:11 год. перераховано кошти в розмірі 10 500 грн. на банківську картку клієнта НОМЕР_1 ( а.с. 32).
28.06.2023 року між ТОВ «ФК» «Укрглобал-Фінанс» (новий кредитор) та ТОВ «Лінеура Україна» (кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №28/06/23, згідно з п.1.1 якого кредитор передає ( відсутпає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги ( права вимоги ) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості ( а.с. 68-73 )).
Згідно з п. 1.2. договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
28.06.2023 року ТОВ «ФК» «Укрглобал-Фінанс» здійснило ТОВ «Лінеура Україна» оплату згідно з договором відступлення права вимоги №28/06/2023 від 28.06.2023 року в сумі 937 477,96 грн., на виконання п. 7.1 договору, про що зазначено в платіжній інструкції №110 (а.с. 81,82).
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників за договором відступлення прав вимоги №28/06/2023 від 28.06.2023 року та акту приймання-передачі документації боржників від 28.06.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «ФК» «Укрглобал-Фінанс», а останнє прийняло реєстр боржників, кількістю 7 810 на загальну суму заборгованості 110 620 308,76 грн., а також відповідну документацію ( а.с. 78 ).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №28/06/2023 від 28.06.2023 року позивач набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за договором № 2855985 від 24.01.2022 року на загальну суму заборгованості 51 127,60 грн., з яких: 10 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 40 627,60 грн. - за відсотками (а.с. 80 ).
Згідно з даними інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім'я ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 , на яку 24.01.2022 року здійснено переказ коштів на суму 10 500 грн.; підтверджено номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за вказаною платіжною карткою НОМЕР_5 за період з 24.01.2022 року по 29.01.2022 року (а.с. 136, 137).
Із розрахунку заборгованості, що визначена станом на 28.06.2023 року, за договором №2855985 від 24.01.2022 року, вбачається, що заборгованість відповідача станом на 19.01.2023 року не погашена та становить 51 567,60 грн. (нарахована), з яких 10 500 грн. - за тілом кредиту, 41 067,60 грн. - за нарахованими процентами; до сплати 51 127,60 грн., з яких: 10 500 грн. - за тілом, 40 627,60 грн. - за процентами. Нарахування відсотків здійснено з 24.01.2022 року по 19.01.2023 року, тобто в межах строку кредитування ( а.с. 33-41 ).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач у судовому засіданні підтвердила факти укладення кредитного договору, отримання нею кредитних коштів та виникнення заборгованості за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості. Більше того, відповідачем не надано суду контррозрахунок суми заборгованості, який суд міг би належним чином оцінити про невірність наданого позивачем розрахунку, клопотань про призначення судової економічної експертизи для перевірки правильності розрахунку умовам кредитного договору не заявлялось. Відтак, у суду відсутні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та, взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем відповідача договором відступлення права вимоги, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 51 127,60 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що стверджується платіжним дорученням (інструкцією) від 24.04.2024 року (а.с. 93). Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання юридичних послуг №03/07/2023 від 03.07.2023 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг №28 від 08.01.2024 до договору №03/07/2023 від 03.07.2023 року, витяг з реєстру №1 до акту приймання передачі наданих послуг, платіжну інструкцію № 535 від 08.01.2024 року (а.с.83-92).
Як встановлено судом, 03.07.2023 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг № 03/07/2023, згідно з п.1.1. якого виконавець, який має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2412 від 23.10.2018 року, зобов'язується надати замовнику наступні юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх в порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором ( а.с. 83-86 ).
Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору вартість послуг виконавця становить: 5 000 грн. - складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника замовника; 9 000 грн. - складання апеляційної скарги на рішення першої інстанції; 15 000 грн. - складання касаційної скарги; 2 000 грн. - складання відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення; 500 грн. - складання та надсилання адвокатського запиту; 1 000 грн. - складання заяв, клопотань; 2 500 грн. - участь у судовому засіданні.
Відповідно до п. 4.1 договору замовник вважається таким, що отримав послуги, а виконавець таким, що надав послуги після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Акт складається виконавцем у двох екземплярах та надається на підписання замовнику не пізніше 5-ти (п'яти) робочих днів, після завершення надання послуг.
Згідно з витягом з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №28 від 08.01.2024 року до договору про надання юридичних послуг №03/07/2023, виконавець підготував позовні заяви про стягнення заборгованості з боржників, зокрема, щодо підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 2855985 та клопотання про витребування доказів вартістю 5 000 грн. ( а.с. 91 ).
08.01.2024 року ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» здійснено оплату послуг адвоката Руденка К.В. на підставі договору № 03/07/2023 від 03.07.2023 року згідно з актом № 28 від 08.01.2024 року в розмірі 50 000 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 535 від 08.01.2024 року (а.с. 92 ).
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов'язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3 000 грн.
На підставі ст. ст. 207, 509, 512, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія» «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 4), заборгованість за кредитним договором №2855985 від 24.01.2022 року в загальному розмірі 51 127 (п'ятдесят одна тисяча сто двадцять сім) гривень 60 копійок, визначену станом на 28.06.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія» «Укрглобал-Фінанс» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 3 000 (три тисячі ) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ТОВ «Факторингова компанія» «Укрглобал-Фінанс», код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 04 жовтня 2024 року.
Суддя: Яремин М. П.