Справа № 191/3937/24
Провадження № 2-н/191/146/24
іменем України
02 вересня 2024 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за розподіл природного газу з ОСОБА_1 , -
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» звернувся представник Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за розподіл природного газу з ОСОБА_1 .
Ознайомившись зі змістом заяви, доданими до неї документами, судом встановлено, що за даною заявою не може бути видано судовий наказ, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст.163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Так, з матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що до заяви не долучено докази того, що ТОВ «Газорозподільні мережі України», як юридична особа, уповноважила Дніпропетровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звертатися до суду з даною заявою.
Суду надана лише довіреність у порядку передоручення, яка сформована в системі «Електронний суд» 12.02.2024 року ОСОБА_2 , який на підставі витягу з ЄДР від 12.02.2024 року щодо Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України, уповноважив ОСОБА_3 представляти інтереси саме вказаної філії, що суперечить положення ст. 47, п.2 ч. 1 ст. 165 УПК України.
За таких обставин суду не надано відповідного документу, що підтверджує повноваження представника Гайворонської Н.В. діяти в інтересах юридичної особи ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161- 167, 260, 261, 353,354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за розподіл природного газу з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, зазначених в цій ухвалі, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків. Також заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т. В. Прижигалінська