Справа № 206/5062/24
Провадження № 1-кп/206/281/24
"03" жовтня 2024 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046700000204 від 19.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, яка не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_3 , 12.07.2024 приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходилась біля будинку АДРЕСА_3 побачила як із під'їзду вказаного будинку виходить раніше їй знайома неповнолітня ОСОБА_4 , з якою у них склалися неприязні відносини на ґрунті побутових тем.
У цей час ОСОБА_3 звернулась до неповнолітньої ОСОБА_4 в результаті чого, між ними розпочалося спілкування на підвищених тонах. Під час спілкування, між ОСОБА_3 та неповнолітньою ОСОБА_4 стався словесний конфлікт, у зв'язку з чим у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення неповнолітній ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення неповнолітній ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , в той же день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою, підійшовши зі спини до неповнолітньої ОСОБА_4 , діючи умисно, своєю правою рукою схопила останню за волосся та в цей же час долонею своєї лівої руки нанесла не менше трьох послідовних ударів в область правої руки, правого стегна та правої гомілки неповнолітньої.
На крики неповнолітньої ОСОБА_4 прибіг сусід ОСОБА_5 , який розборонив конфлікт, та неповнолітня ОСОБА_4 відбігла у бік магазину «Щедрий кошик», який розташований біля будинку АДРЕСА_3 .
Далі, ОСОБА_3 , не зупиняючись на досягнутому та продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 , в той же день та час, ідучи за останньою, підійшовши до неї, та стоячи обличчям один до одного, знову діючи умисно своєю лівою рукою схопила неповнолітню за волосся, а своєю правою рукою стиснутою в кулак нанесла не менше двох послідовних ударів в область правої руки.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 , заподіяла неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: трьох саден - правої верхньої кінцівки, правої гомілки, двох синців - правого стегна та правої гомілки.
Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, на підставі: п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
Своїми умисними, протиправними, суспільно-небезпечними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, який виразився в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання, в якому просить розглянути кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 надала письмову заяву, складену у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 , в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.
Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 та її законний представник надали письмову заяву, в якій вказують, що вони ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302, ст. ст. 381, 382 КПК України та надають згоду на розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні, вважають, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та їх не оспорюють.
Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням її та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження.
У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до кримінальних проступків, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, стан її здоров'я, матеріальне становище, суд вважає за можливе у даному випадку призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374-376, 381, 382, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Речові докази по даному провадженню: компакт-диск (т. 1 а.п. 56) - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його отримання.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1