Справа № 214/6311/24
3/214/2769/24
Іменем України
03 жовтня 2024 року Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з інвалідністю 3 гр, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №651591 вбачається, що 08.07.2024 року о 23-30 годині в м. Кривий Ріг, Саксаганський район, Дніпропетровської області, вул. Каспійська, біля буд. 3 ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського ОСОБА_2 при виконанні ним своїх службових обов'язків в охороні громадського порядку, а саме не пред'явив документи, що посвідчують особу або підтверджують відповідне право, у осіб, що дає можливість прочитати та зафіксувати дані, що містяться у документах та намагався покинути місце, не виконуючи вимогу. Фіксація БК 475623, 475767.
В суді ОСОБА_1 суду пояснив, що під час повітрянної тривоги він перебував у своєму автомобілі, підійшли працівники поліції , без зазначення причин, стали вимагати документи, він бачив, що на планшеті поліцейських своє фото та данні. Він вважав вимоги працівників поліції безпідставними, тому спорив, але погодився надати документи, але його доставили до відділку поліції. Зазначив, що в матеріалах адміністративної справи окрім протоколу немає жодних доказів вчинення ним вказаного правопорушення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
'З об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;
Так, дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 651591 від 09.07.2024 не вбачається в чому саме полягали законні вимоги та були висунуті працівниками поліції ОСОБА_1 і яким він чинив злісну непокору.
18.09.2024 судом був скерований запит до ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області щодо надання диску з відповідним відеозаписом фіксації адміністративного правопорушення, який був здійснений на відеореєстратор, для повного та всебічного розгляду вищевказаної справи.
З наданої відповіді, що надійшла на адресу суду 01.10.2024 вбачається, що після закінчення терміну зберігання 30 діб, відеозаписи видаляються з серверу автоматично. Запитів щодо збереження інформації стосовно протоколу серії АА №651591 від 09.07.2024, до відділення зв'язку та телекомунікації в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП не надходило.
Інших доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення не надано.
Перелік фактичних даних, які є доказами у справі про адміністративне правопорушення, визначений ч. 1 ст. 251 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На переконання суду, зібрані у справі докази, не свідчать поза розумним сумнівом, про наявність достатніх фактичних даних вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Зокрема, рапорт працівників поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Доказом можуть бути фото- чи відео-фіксація, пояснення свідків, або інші фактичні дані, зафіксовані у передбаченому законом порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом у справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у особи, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення.
За ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та недоведеність наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в справі належить закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.185, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.185 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Н.Г. Ковтун