Справа № 478/1218/24 Провадження № 3/478/557/2024
25 вересня 2024 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., за участю секретаря судового засідання Кореновської В.О., особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого охоронцем газового господарства, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КУпАП, -
До Казанківського районного суду Миколаївської області в провадження судді Іщенко Х.В. надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП з підстав, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 360673 від 11.09.2024 року.
Так, згідно зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 11.09.2024 року, ОСОБА_1 , за адресою свого проживання по АДРЕСА_1 зберігав належну йому на праві власності мисливську гладко ствольну зброю: рушницю марки «ИЖ - 27», к - 12, № НОМЕР_1 за межами металевого сейфу, який спеціально створений для зберігання зброї, а саме у приміщені гаражу на території домоволодіння, чим порушив п. 12.12 Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення визнав повністю та пояснив суду що дійсно має у власності мисливську гладко ствольну зброю -рушницю « НОМЕР_2 », 12 калібру яка на час перевірки працівниками поліції умов та правил зберігання зброї, зберігалась не у металевому сейфі, а у приміщені гаража розташованого на території домоволодіння. Свій вчинок пояснив тим фактом, що виніс рушницю в гараж до автомобіля, оскільки на днях збирався їхати до дозвільної системи з метою продовження дозвільних документів на зброю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , приходжу такого висновку.
В силу приписів ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами. В основу постанови мають бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із викладеного слідує, що під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
При цьому, законодавець у положеннях ст. 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Органами поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КУпАП.
Аналіз змісту диспозиції ч. 1 ст. 156 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у порушенні правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого.
Пунктом 12.12 Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» передбачено, що зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо) та які виключають вільний доступ до них сторонніх осіб.Про зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв у місцях тимчасового перебування власника власник повідомляє органи (підрозділи) поліції в порядку, визначеномупунктом 7.6 глави 7 розділу І цієї Інструкції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 360673 від 11.09.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 наданих ним по суті скоєного правопорушення, витягом з Наказу № 622 МВС України, протоколом вилучення вогнепальної зброї, фото таблицею та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов до висновку, про достатність застосуватння до ОСОБА_1 , з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень, адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 191 КУпАП, без вилученням зброї і бойових припасів.
Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень, без оплатного вилучення зброї.
Роз'яснити ОСОБА_2 :
- що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу;
- що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Х.В. Іщенко