03.10.2024
Справа №146/971/24
Провадження по справі №1-кп/150/46/24
03 жовтня 2024 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області
в складі головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 щодо повторного застосування примусового приводу відносно обвинуваченого в межах кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024020200000091 від 08.05.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, раніше не судимого,
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
В провадженні Чернівецького районного суду перебуває вище вказане кримінальне провадження, підготовче судове засідання по якому призначено на 03.10.2024.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 про застосування примусового приводу в підготовче судове засідання обвинуваченого ОСОБА_4 . Виконання ухвали щодо здійснення приводу доручено відділенню поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Станом на призначену дату підготовчого засідання 03.10.2024 вищезазначену ухвалу суду в частині приводу обвинуваченого ОСОБА_4 відділенням поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області - не виконано. Причини невиконання даної ухвали не надано, рапорту не подано.
Прокурором ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання щодо повторного застосування примусового приводу в підготовче судове засідання обвинуваченого ОСОБА_4 яке доручити відділенню поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області. Також клопотав про витребування рапорту про причини невиконання ухвали суду від 13 вересня 2024 року.
При вирішенні клопотання, заявленого прокурором судом враховується наступне.
Частиною 2 статті 314 КПК України встановлено, що підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає розгляд, призначає дату нового судового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України (ч.1 ст.323 КПК України).
Відповідно до статті 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з'явився або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід.
Відповідно до ч.2 ст.140 КПК України рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
Частиною 3 статті 140 КПК України встановлено, що привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
З урахуванням вище викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення оперативності судового провадження, уникнення тяганини судового процесу, об'єктивності розгляду справи, дослідження всіх обставин, встановлення істини та прийняття законного, обґрунтованого судового рішення, а також з метою проведення і завершення судового розгляду протягом розумного часу, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність повторного застосування примусового приводу в підготовче судове засідання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.322 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Не вважається порушенням безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання, зокрема, внаслідок неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження (п.1 ч.2 ст.322 КПК України).
З огляду на неприбуття в підготовче судове засідання обвинуваченого, суд в силу положень статті 322 КПК України, приходить до висновку про відкладення підготовчого судового засідання.
На підставі ст., ст.129, 129-1 Конституції України, керуючись ст., ст.322, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про повторне застосування примусового приводу в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_4 - задоволити.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , повторно застосувати примусовий привід в підготовче судове засідання в приміщення Чернівецького районного суду Вінницької області на 11 годину 00 хвилин 21 листопада 2024 року.
Виконання ухвали про здійснення приводу доручити відділенню поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Зобов'язати відділення поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області в разі неможливості виконання даної ухвали надати Чернівецькому районному суду Вінницької області відповідні рапорти про причини неможливості здійснення приводу обвинуваченого.
Зобов'язати відділення поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надати Чернівецькому районному суду Вінницької області відповідні рапорти про причини невиконання ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року.
Відповідно до ч.3 ст.143 КПК України особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято судом, зобов'язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відкласти до 11 години 00 хвилин 21 листопада 2024 року, який проводити в залі судових засідань Чернівецького районного суду Вінницької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Відповідно до ч.2 ст.21 КПК України ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
СУДДЯ: ОСОБА_6