Справа № 149/1961/24
Провадження №3/149/950/24
Номер рядка звіту 156
02.10.2024 м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 883766 від 13.06.2024, 13.06.2024 о 16 год. 20 хв. на АД 0-02-23-05 10 км. Хмільник-Війтівці Хмільницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 2112", н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як порушення вимог пп. а п. 2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно із пп. "а" п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив, заяв, клопотань не подав. Про розгляд справи повідомлено в порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП.
З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, розгляд справи про адміністративне правопорушення Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області, до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, заяв, клопотань не подав, суддя, з урахуванням ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.
Така позиція суду узгоджується з висновками зазначеними у рішеннях ЄСПЛ, відповідно до яких на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Порядок проведення огляду осіб, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції закріплений статтею 266 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 175/1982/16-а).
Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2019 у справі 404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17).
Зібрані у справі докази не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також не доводять дотримання порядку проведення огляду на стан сп'яніння, визначеного ст. 266 КУпАП, оскільки доданими до протоколу відеозаписами із нагрудних камер поліцейських не зафіксовано ані керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що ним неодноразово заперечується на відеозаписах, а також у письмових поясненнях, ані наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, відсутність котрих зауважили працівники поліції (17:07 відеозапису із нагрудної камери поліцейського № 476866). На відеозаписах зафіксовано, що за кермом автомобіля знаходилася інша особа, як в подальшому з'ясували поліцейські, мати ОСОБА_1 , однак у справі відсутні її письмові пояснення щодо того, хто керував атвомобілем. Доводи поліцейських висловлені на відеозаписах про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, що ніби зафіксовано на відеореєстратор службового автомоблія, і в подальшому пересів на крісло пасажира, не підтверджені. Відеозапис з відеореєстратора не долучено до матеріалів протоколу, а також не було продемонстровано на місці зупинки на прохання ОСОБА_2 .
За змістом доданого до протоколу направлення від 13.06.2024 видно, що воно стосується іншого протоколу, який, відповідно до рапорта працівника поліції, складено за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Також у направленні зазначені ознаки наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, проте на відеозаписах самі поліцейські зауважують відсутність у ОСОБА_1 таких ознак.
Інші зібрані у справі докази, зокрема висновок КНП "Хмільницька ЦЛ" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння № 11 від 13.06.2024, за відсутності фіксації та доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не доводять наведених у протоколі обставин, а також його обов'язку проходити такий огляд.
При цьому, суддя враховує, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 13.06.2024 складено в межах протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за результатами розгляду котрого постановою суду від 03.07.2024, яка набула законної сили, у справі № 149/1723/24, не встановлено факту керування ОСОБА_1 13.06.2024 о 16:20 год. на а/д 0-02-23-05 10 км. Хмільник-Війтівці, Хмільницького району Вінницької області автомобілем ВАЗ 21112, д.н.з. НОМЕР_1 , а тому провадження - закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У свою чергу, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, у тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 221, 247, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК