Справа № 146/1359/24
"02" жовтня 2024 р. селище Томашпіль Вінницька область
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 120230202900000025 від 28 січня 2020 року на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України
11 вересня 2024 року в провадження судді Томашпільсього районного суду Вінницької області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 120230202900000025 від 28 січня 2020 року у зв'язку із не встановленням особи, яка здійснила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання обґрунтовано тим, що ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП в Вінницькій області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 120230202900000025 від 28 січня 2020 року за ч.1 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 січня 2020 року в чергову частину Томашпільського відділення поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт інспектора ВБФР УПП у Вінницькій області про те, що 27 січня 2020 року близько 15 години в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області було зупинено автомобіль марки «Ауді А6» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та під час перевірки документів виявлено ознаки підробки технічного паспорту та номеру шасі кузова.
В ході досудового розслідування проведеними слідчими (розшуковими) діями не вдалося встановити особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення. Потерпілий у даному кримінальному провадженні відсутній.
В клопотанні зазначено, що на теперішній час сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки початком перебігу строку давності є 28 січня 2020 року, у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування про підозру жодній особі не повідомлялось, досудове розслідування у кримінальному провадженні не зупинялося, тому з даним клопотанням прокурор звернувся до суду.
В судове засідання прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання про закриття кримінального провадження підтримує та просить його задоволити.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, розглянувши заяву прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, які прокурор направив з клопотанням, згідно витягу із ЄРДР за № 12020020290000025 від 28 січня 2020 року за ч.1 ст.358 КК України, 27 січня 2020 року в чергову частину Томашпільського відділення поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт інспектора ВБФР УПП у Вінницькій області про те, що 27 січня 2020 року близько 15 години у смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області було зупинено автомобіль марки «Ауді А6» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та під час перевірки документів виявлено ознаки підробки технічного паспорту та номер шасі кузова.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато 28 січня 2020 року за ч.1 ст.358 КК України.
Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України , цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України , прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Ст. 25 КПК України, визначає, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі Михалкова та інші проти України зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі Євген Петренко проти України (заява № 55749/08 від 29 січня 2015 року) п. 65 ... для того, щоб розслідування могло вважатися ефективним, воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Однак, як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні належним чином проведено не було.
Так, згідно матеріалів справи, 29 липня 2020 року прокурором ОСОБА_3 прийнята постанова про визначення органу, який буде здійснювати досудове розслідування, після її винесення тривалий час, жодних слідчих дій по справі здійснено не було.
Крім цього, в матеріалах кримінального провадження наявне доручення дізнавача сектору дізнання від 5 серпня 2024 року про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40-1 КПК України, адресоване начальнику ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, в якому дізнавач просив доручити оперативним працівникам ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області встановити та допитати осіб, які користувалися автомобілем марки «Ауді А6», державний номерний знак НОМЕР_1 ; встановити та допитати особу, яка купувала автомобіль марки «Ауді А6», державний номерний знак НОМЕР_1 ; провести інші необхідні слідчі (розшукові ) дії з метою встановлення всіх можливих фактів та обставин вказаного кримінального правопорушення, однак жодних відомостей про виконання даного доручення матеріали справи не містять.
Тобто жодної особи у встановленому статтею 224 КПК України порядку допитано не було, також не було проведено жодної іншої необхідної слідчої (розшукової ) дії з метою встановлення всіх можливих фактів та обставин вказаного кримінального правопорушення, а наявні в матеріалах рапорти про опитування не свідчать про належним чином проведений допит зазначених осіб.
Статтею 1 КК України передбачено, що завданнями ККУ є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для закриття вказаного кримінального провадження, оскільки не в повному обсязі проведені всі слідчі (розшукові) дії для встановлення винної особи.
За таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття кримінального провадження буде суперечити зазначеним вище завданням та засадам кримінального провадження.
Крім цього п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст.ст.9, 25 КПК України.
Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а тому є передчасним твердження про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Разом з цим слід зазначити, що прокурором подано клопотання про закриття кримінального провадження № 120230202900000025 від 28 січня 2020 року на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, однак до клопотання додано матеріали кримінального провадження № 12020020290000025 від 28 січня 2020 року, відтак прокурору необхідно визначитися, яке саме кримінальне провадження просить закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст.12, 49 КК України, п.3-1 ч.1, ч.4 ст.284, 369, 372, 392 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Суддя: ОСОБА_1