Справа № 930/2153/24
Провадження № 2-а/930/9/24
10.09.2024 року Немирівський районний суд
Вінницької області
у складі: головуючого судді - Науменка С.М.
за участю: секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.
розглянувши в відкритому, підготовчому судовому засіданні в м. Немирів, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову від 09.08.2024 N? 323 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та провадження у справі закрити.
Мотивуючи позов тим, що 06.08.2024 відносно нього, старшим інструктором третього відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 сержантом ОСОБА_3 складено протокол N? 323 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУПАП.
09.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі вищевказаного протоколу, щодо винесено постанову N? 323 та накладено на позивача адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУПАП у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) .
Відповідно до змісту постанови, він, порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та абз. 2 підпункту 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів Додатку N? 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року N? 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме несвоєчасно став на облік військовозобов?язаних, не прибув у квітні місяці 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік.
Після досягнення ним 27-річного віку, в кінці квітня місяця 2019 року позивач звертався до військового комісаріату за місцем моєї реєстрації та проживання для отримання військово-облікових документів, на що йому було повідомлено в усній формі про те, що мене викличуть повісткою. Станом на 2019 рік місця свого проживання я не змінював, повістки не отримував.
16.07.2024 він добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме для оновлення його персональних (облікових) даних та постановки його на військовий облік, про що зазначається у постанові, однак вказане жодним чином не врахувалось під час складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення.
Немирівський.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не міг вчинити правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП в 2019 році, так як така норма введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою про 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що позивач і зробив, звернувшись 16.07.2024 добровільно до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач до зали судового засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати в його відсутність, про що зазанача в прохальній частині позовної заяви.
Представник відповідача до зали судового засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.08.2024 відносно позивача ОСОБА_1 складено адміністративний протокол № 323 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз. 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме в квітні місяці 2019 року (ПР. № 4 від 22.04.2019) зобов'язаний був стати на облік військовозобов'язаних, але по теперішній час не став на військовий облік, як військовозобов'язаний та не отримав військово-облікового документа.
09.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП №323, якою на підставі вищевказаного протоколу встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз. 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме в квітні місяці 2019 року зобов'язаний був стати на військовий облік військовозобов'язаних та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, що є порушенням правил військового обліку.
За вищевказаних обставин його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Частиною 3 статті 210 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з оскаржуваною постановою, позивач порушив абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз. 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, саме в квітні місяці 2019 року зобов'язаний був стати на військовий облік військовозобов'язаних та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, що є порушенням правил військового обліку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки,.
Закон України N? 3696-IX «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, набув чинності 19.05.2024.
При цьому, згідно постанови, яку оскаржує позивач, вчинене ним порушення вищевказаних норм полягає в тому, що він в квітні місяці 2019 року зобов?язаний був стати на військовий облік військовозобов?язаних та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік військовозобов?язаних, що є порушенням правил військового обліку, чим порушив ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою від 09.08.2024 за бездіяльність в квітня 2019 року, не існувало.
Таким чином, притягнення позивача 09.08.2024 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за викладених в оскаржуваній постанові обставин суперечить закону, оскільки закон, за яким він притягується до адміністративної відповідальності, не має зворотної дії в часі, законодавства, яке згідно оскаржуваної постанови порушив позивач, в період часу, за який він притягується до адміністративної відповідальності, не існувало, а строки накладення адміністративного стягнення за вказаний в оскаржуваній постанові період часу вчинення адміністративного правопорушення також спливли.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні-не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Отже, на підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що притягнення позивача 09.08.2024 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за викладених в оскаржуваній постанові обставин суперечить закону, оскільки закон, за яким він притягується до адміністративної відповідальності, не має зворотної дії в часі, законодавства, яке згідно оскаржуваної постанови порушив позивач, в період часу, за який він притягується до адміністративної відповідальності, не існувало, а строки накладення адміністративного стягнення за вказаний в оскаржуваній постанові період часу вчинення адміністративного правопорушення також спливли.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 5, 72, 77, 79, 159, 241-246, 250, 251, 255, 286, 293 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Постанову від 09.08.2024 року N? 323 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: С.М. Науменко