Іменем України
Справа № 133/2087/24
провадження № 3/133/1041/24
23.09.24 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст.126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 883932 від 10.07.2024, водій ОСОБА_1 10.07.2024 о 21 год. 20 хв. на а/д Н21, 244 км, керував транспортним засобом «Ленд Ровер Ренддж Ровер», д.н.з. « НОМЕР_1 » будучи тимчасово обмеженим у праві керувати транспортними засобами постановою №51517748 від 09.08.2018.
ОСОБА_1 в судове засідання викликався шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефона, зазначений ним особисто у заяві на отримання повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, однак на виклик суду у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча матеріали справи містять довідки про те, що ОСОБА_1 отримав повістки у формі смс-повідомлень.
Суд в цій справі, забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності брати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши заходів для поінформованості її про даний процес вважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів, при наявності доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП.
КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 3 ст. 126 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків. За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування, зокрема, прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності, є одним із засобів доказування і у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 883932 від 10.07.2024; рапорт поліцейського від 10.07.2024; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 883932 від 10.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів.
Оцінюючи зазначені вище докази, суд враховує наступне.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на керування транспортним засобом, знаючи при цьому що її позбавлено або обмежено у праві керування транспортними засобами, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд приходить до висновку, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_2 не вбачається складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою заступника начальника відділу Могилів-подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Білоус Г.А., серії ВП №51517748 від 09.08.2018, встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 до погашення заборгованості зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом № 138/821/16-ц від 11.05.2016.
Однак матеріали справи не містять доказів, що постанова про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від серії ВП №51517748 від 09.08.2018 надсилалась на адресу боржника, була ним отримана, як і відсутня відмітка про ознайомлення з нею в інший спосіб боржника. Тобто, в даному випадку відсутні докази на підтвердження обставин, зазначених у протоколі по суті правопорушення, тому зробити висновок про те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про обмеження свого права керування, все ж таки керував транспортним засобом, неможливо. Отже в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 33, 126, 221, 245, 247, 280, 284 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 23.09.2024