Справа № 132/1101/24
Ухвала
Іменем України
26 червня 2024 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участі: прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілої особи ДП «Дослідне господарство «Корделівське» - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , обвинуваченої - ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання заступника начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_12 , заявлене в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020000000266 від 25 березня 2024 року, відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.191 КК України, та ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12024020000000266 від 25.03.2024 року, відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.191 КК України, та ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України.
26.06.2024 року в судовому засіданні заступник начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_11 подав письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_12 .
Розглянувши доводи поданого клопотання, з'ясувавши позицію всіх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 30.05.2024 року, змінено обвинуваченій ОСОБА_12 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю. Покладено на обвинувачену ОСОБА_12 наступні обов'язки: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21год.00хв. по 06год.00хв. наступної доби, без відповідного дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності). Строк дії ухвали щодо обрання обвинуваченій ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби встановлено строком на два місяці, тобто до 28.07.2024 року включно. Роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_12 , що згідно ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Положеннями частин першої - третьої статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до частини першої статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю . Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
При вирішенні питання доцільності продовження цього запобіжного заходу, суд виходить із наявності пред'явленого ОСОБА_12 обвинувачення, та необхідності уникнення наявних ризиків, визначених п.п. 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_12 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, кримінальне провадження не завершено, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби закінчується 28.07.2024 року, а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені статтею 177 КПК України, які існували на час застосування цього запобіжного заходу зникли, а тому оскільки підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно неї дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби.
Керуючись ст.ст. 331, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд -
Клопотання заступника начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_11 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_12 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Люлинці Калинівського району Вінницької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.191 КК України, дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, без використання електронних засобів контролю, обраного ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 30 травня 2024 року, з покладенням наступних обов'язків: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21год.00хв. по 06год.00хв. наступної доби, без відповідного дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Строк дії ухвали щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби встановити строком на два місяці, тобто до 24 серпня 2024 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_12 , що згідно положень ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Дана ухвала згідно вимог ч.2 ст.21 КПК України, ч.ч.2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання ухвали має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя