125/1047/23
1-р/125/1/24
03.10.2024 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області
в особі судді ОСОБА_1 ,
ознайомившись із заявою ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Барського районного суду Вінницької області від 26.09.2024, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати і занесена до журналу судового засідання, яка постановлена у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023020000000343 від 16.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Михайлівка, Ямпільського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України -,
30.09.2024 до Барського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суду», надійшла заява ОСОБА_2 , у якій вказана особа вимагає роз'яснити судове рішення, яким є ухвала Барського районного суду Вінницької області від 26.09.2024 у справі ЄУН 125/1047/23, яка постановлена без виходу на нарадчої кімнати і занесена до журналу судового засідання, якою відмовлено ОСОБА_2 у допуску до участі у справі в якості захисника обвинуваченого, в частині, які норми права та закону стали підставою для такої відмови, чим мотивувався суд тощо.
Проаналізувавши повноваження ініціатора заяви за даними доданих до заяви документів і за даними Єдиного реєстру адвокатів України, оглянувши матеріали кримінального провадження суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Отже, приписами частини 1 статті 380 КПК України чітко встановлено коло суб'єктів, які уповноважені на подання заяви про роз'яснення судового рішення. Це такі суб'єкти: 1) учасники судового провадження; 2) орган виконання судового рішення; 3) приватний виконавець.
Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 3 КПК України учасники судового провадження - це сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Згідно зі статтею 132-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Згідно з частиною 2 статті 45 КПК України захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 17 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України, серед інших даних, вносяться такі відомості: інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи (частина 4 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з частиною 6 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Відповідно до підпункту 1.3.8. пункту 1.3. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України в новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 22.08.2022 № 74, діяльність у сфері ведення ЄРАУ базується на таких основних принципах: презумпції достовірності даних ЄРАУ.
До заяви про роз'яснення судового рішення ОСОБА_2 додала копію ордера на надання правничої допомоги, копію договору про надання правової допомоги від 25.09.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З даних Єдиного реєстру адвокатів України станом на момент постановлення цієї ухвали встановлено, що стосовно ОСОБА_2 у Єдиному реєстрі адвокатів України міститься наступний запис: «Увага! Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено або припинено».
В розділі профілю «Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю» містяться деталізовані відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю: зупинено згідно п.3 ч.1 ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 25.10.2023 по 25.10.2024 на підставі рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/10-6 від 25 жовтня 2023 року, а також запис про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 28.08.2024 на підставі рішення КДКА Закарпатської області від 28.08.2024.
Відомості про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю, яке було зупинено і припинено за вказаними рішеннями КДКА, відсутні.
Отже, згідно із чіткою нормою частини 2 статті 45 КПК України, якою передбачено, що захисником не може бути адвокат, стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю, виходячи із презумпції достовірності даних ЄРАУ, суд установив, що ОСОБА_2 на даний момент не може бути захисником ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.
Суд також зауважує, що під час встановлення повноважень особи, яка бажає бути захисником у кримінальному провадженні, суд не уповноважений досліджувати питання щодо причин наявності чи відсутності певних відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України і не уповноважений спростовувати презумпцію достовірності даних Єдиного реєстру адвокатів України.
Таким чином, ні на момент постановлення ухвали Барського районного суду Вінницької області від 26.09.2024, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати і занесена до журналу судового засідання, ні на момент постановлення цієї ухвали, ОСОБА_2 не була і не є наразі учасником кримінального провадження № 12023020000000343 від 16.04.2023, що розглядається судом, отже, не є суб'єктом права на подання заяви про роз'яснення судового рішення.
Нормами КПК України прямо не передбачено, як діяти суду у ситуації, коли заяву про роз'яснення судового рішення подано особою, яка відповідно до статті 380 КПК України не уповноважена на подання такої заяви.
Згідно з частиною 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 7 КПК України одними із загальних засад кримінального провадження є законність і диспозитивність.
Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно із статтею 26 КПК Країни, яка деталізує зміст засади диспозитивності, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Оскільки згідно з приписами КПК України суд не уповноважений вирішувати питання про роз'яснення рішення за заявою особи, яка не є ні учасником кримінального провадження, ні органом виконання судового рішення, ні приватним виконавцем, то вирішення питання про роз'яснення рішення за заявою неналежної особи порушуватиме засаду диспозитивності.
Крім того, дотримання чіткого правила статті 380 КПК України щодо кола суб'єктів, за заявами яких суд уповноважений вирішувати питання про роз'яснення судового рішення, відповідатиме також засаді законності, і навпаки, довільне визначення кола суб'єктів, за заявами яких суд вирішуватиме питання про роз'яснення судового рішення, суперечитиме цій засаді.
Нормами КПК передбачено дії суду щодо певних ситуацій, коли до суду звертається особа, яка не має права подавати таку заяву чи клопотання.
Зокрема, згідно з частиною 3 статті 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу. Згідно з частиною 3 статті 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу.
З наведених мотивів, керуючись засадами законності і диспозитивності кримінального провадження, враховуючи, як нормами КПК врегульовані випадки, коли до суду звертається особа, як не має права подавати таку заяву, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення слід повернути її ініціатору.
Згідно з частиною 2 статті 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1 цієї статті (вироку, ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру), окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 цієї статті.
Отже, ухвала про повернення заяви про роз'яснення судового рішення окремому оскарженню не підлягає.
Керуючись статями 7, 9, 26, 380, 392 КПК України, суд -
Заяву ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Барського районного суду Вінницької області від 26.09.2024, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати і занесена до журналу судового засідання - повернути ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.10.2024.
Суддя ОСОБА_4