Справа №571/1619/24
Провадження № 2/571/299/2024
01 жовтня 2024 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі:
судді - Верзун О.П.,
секретаря судового засідання - Шупрудько І.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Ковташа Василя Даниловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у справі спільної сумісної власності та визначення права власності в порядку спадкування,-
Представник позивача звернувся суду з позовом про визначення частки померлого у справі спільної сумісної власності та визначення права власності в порядку спадкування.
Просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 5625085000:01:002:0621, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача - ОСОБА_3 (далі - спадкодавець, покійний, померлий), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . За життя покійний перебував у шлюбі із ОСОБА_4 (мати Позивача) (далі - подружжя). Шлюб був зареєстрований 26.10.1990 в Масевицькій сільській раді Рокитнівського району Рівненської області. В подальшому, а саме 13.07.2006 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано за рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області. В період шлюбу (в 1995 році) подружжя побудувало житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у їх спільній частковій власності (по 1/2 частки) згідно рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27.01.2009 по справі №2-12/2009. В подальшому колишнє подружжя, як співвласники житлового будинку набули у спільну сумісну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5625085000:01:002:0621, згідно рішення Масевицької сільської ради від 15.06.2018 №343. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому на праві особистої приватної власності майно. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є Позивач - його дочка ОСОБА_1 . 03.04.2024 державним нотаріусом Рокитнівської державної нотаріальної контори Витичак Г.М. Позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом №710 на 50/100 житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5625085000:01:002:0621 державний нотаріус відмовив у зв'язку з тим, що частки земельної ділянки яка знаходиться у спільній сумісній власності колишнього подружжя - не визначені, а нотаріус позбавлений права самостійно визначати такі частки. Оскільки в позасудовий спосіб Позивач не має можливості реалізувати своє майнове право, у нього виникла необхідність у зверненні до суду із позовом.
12 серпня 2024 року Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивача надійшла заява про розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Відповідач надіслав до суду заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч.3 ст.200 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступне.
Позовні вимоги виникли з приводу визнання права власності на нерухоме майно при реалізації права спадкування за законом.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна, або основної його частини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданий 12.01.2021 Рокитнівським ВД РАЦС, про що складено відповідний актовий запис №15 від 12.01.2021.(а.с.12)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьком позивача зазначено ОСОБА_3 , який помер та матір'ю зазначено ОСОБА_6 , яка є відповідачкою (а.с.7)
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.04.2024 державним нотаріусом Рокитнівської державної нотаріальної контори Рівненської області Витичак Г.М., спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_1 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається з 50/100 (п'ятдесят сотих) частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Вказана частина житлового будинку належала ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності на підставі рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області 27 січня 2009 року, справа № 2-12/2009.(а.с.14)
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.ст.1217-1219 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав та обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку площею 0,25 га, що перебувала у спільній сумісній власності, нотаріус повідомила Позивача про таку неможливість, оскільки у праві спільної сумісної власності не визначені частки. (а.с.17).
Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст. 368 ЦК України)
Розподіл часток майна, згідно вимог ч.1 ст. 372 ЦК України, за домовленістю між співвласниками в даному випадку є неможливим, оскільки спадкодавець, як один із співвласників вищезазначеної земельної ділянки, помер.
Згідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що в разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Аналізуючи наведені норми закону, слід вважати, що при поділі (виділі) часток у майні, яке перебуває у спільній сумісній власності, в тому числі й визначенні, законом фактично встановлюється презумпція рівності таких часток.
Спірна земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий №5625085000:01:002:0621, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить двом співвласникам: спадкодавцю - ОСОБА_3 та Відповідачу - ОСОБА_2 , отже їх частки у праві власності на вказану земельну є фактично рівними, тобто по 1/2.
Суд вважає, що визнання права власності в порядку спадкування є належним способом захисту Позивача, оскільки на момент смерті спадкодавця частка у спільній сумісній власності не була визначена.
Враховуючи викладене, суд доходить обґрунтованого висновку, основаного на дослідженні доказів, котрі визнані належними та допустимими, їх аналізу та перевірки доводів сторін, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають вимогам Закону, не порушують прав та інтересів інших осіб, а тому визнання позову, суд, відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами: суд враховує позицію сторони Позивача про відмову від стягнення судових витрат з Відповідача, тому такі слід залишити за Позивачем.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 5625085000:01:002:0621, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: