01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 598/2787/23 пров. № А/857/10075/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Гінди О.М.
з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Збаразької міської ради Тернопільської області на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2024 року, ухвалене суддею Гудимою І.В. у м. Збараж, у справі № 598/2787/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Збаразької міської ради Тернопільської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 118 від 15 вересня 2023 року і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
12 квітня 2024 року Збаразький районний суд Тернопільської області прийняв рішення, яким позов задовольнив.
Скасував постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Збаразької міської ради Тернопільської області № 118 від 15 вересня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 6800 гривень.
Закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Збаразької міської ради Тернопільської області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повідомив належним чином позивачку про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не встановив особу позивачки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надав доказів, які доводять вину позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156, зокрема фіскального чеку про продаж алкогольних напоїв.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Таку позицію обґрунтовує тим, що наданим суду відеозаписом події адміністративного правопорушення підтверджується факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 (Порушення правил торгівлі пивом).
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 25 липня 2023 року працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 570114, у якому зафіксували, що 25.07.2023 року о 10 годині 03 хвилини ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці в барі «Вікторія», що по вул. Незалежності, 11 в м. Збараж, порушила правила торгівлі пивом, а саме здійснила продаж алкогольного пива (на розлив) ОСОБА_2 в заборонений час до 11:00, чим порушила вимоги рішення виконавчого комітету Збаразької міської ради № 240 від 07.10.2022 року.
25 липня 2023 року відповідач прийняв постанову серії № 118 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої притягнув позивачку до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі слабоалкогольними напоями, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивачка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, відповідач надав протокол по справі про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано факт продажу пива громадянину ОСОБА_2 , пояснення громадянина ОСОБА_2 та відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Ці докази були досліджені відповідачем в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Водночас, відповідач у справі про адміністративне правопорушення, на думку апеляційного суду, не встановив склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Так, відповідач не взяв до уваги ту обставину, що факт продажу пива громадянину ОСОБА_2 , не підтверджений розрахунковим документом чи будь-якими іншими доказами, крім пояснень громадянина ОСОБА_2 , який нібито придбав алкогольний напій у позивачки.
Апеляційний суд зауважує, що, відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі підтверджує, розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо) складений у електронній чи паперовій формі.
Зважаючи на те, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній розрахунковий документ, який би засвідчував факт продажу позивачкою пива громадянину ОСОБА_2 , то апеляційний суд вважає, що відповідач не встановив об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Крім того, апеляційний звертає увагу на те, що, відповідно до статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд встановив, що позивачка не була повідомлена про розгляд справи.
Відповідач до матеріалів справи долучив: копію запрошення на засідання адміністративної комісії на 10 год. 30 хв. 15 вересня 2023 року; копію фіскального чеку про направлення рекомендованого листа; копію трекінгу відстеження поштового відправлення.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що надана роздруківка з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» про доставку поштового відправлення № 4730204061176 не має ідентифікуючих ознак, яке поштове відправлення було відправлено за вказаним номером, а копія фіскального чеку про направлення рекомендованого листа не підтверджує тієї обставини, що вказаним відправленням направлялося повідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Тобто відсутній опис вкладення, який би дав можливість стверджувати, що саме запрошення на засідання комісії, було направлено за зазначеним вище номером поштового відправлення.
Ці обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що відповідач не повідомив позивачку про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого порушив право позивачки брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановив об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Отже, рішення відповідача не відповідає нормам чинного законодавства, а тому його необхідно скасувати.
Цей висновок є підставою для задоволення позову.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Виходячи з цих обставин, апеляційний суд вважає, що постанову № 118 від 15 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на позивачку по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення в цій частині закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказані висновки є підставою для задоволення позову.
Інші доводи сторін не впливають на висновок апеляційного суду.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають, оскільки апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Збаразької міської ради Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2024 року у справі № 598/2787/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
О. М. Гінда
Повний текст постанови складений 01.10.2024 року