01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 607/4046/24 пров. № А/857/9560/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Гуляка В.В.
з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року, ухвалене суддею Черніцькою І.М. у м. Тернополі, у справі № 607/4046/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 718716 від 19 лютого 2024 року.
04 квітня 2024 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області прийняв рішення, яким позов задовольнив.
Скасував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 718716 від 19 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 484 грн 48 коп.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів, які доводять вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 (рух автомобілем в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар та не увімкнення світового покажчика повороту відповідного напрямку).
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Таку позицію обґрунтовує тим, що наданим суду відеозаписом події адміністративного правопорушення підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 (рух автомобілем в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар та не увімкнення світового покажчика повороту відповідного напрямку.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 19 лютого 2024 року відповідач прийняв постанову серії БАБ № 718716 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
У постанові відповідач зафіксував те, що 18 лютого 2024 року о 23 год 02 хв. по проспекту Злуки у м. Тернопіль, позивач, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, а також після цього, керував транспортним засобом в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла, чим порушив вимоги п. п. п. 9.2 «б», 19.1 «а» ПДР України.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 9.2 «б» ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Пунктом 19.1 «а» ПДР України передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, на всіх механічних транспортних засобах повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла.
Відповідальність за ці порушення Правил дорожнього руху передбачена ч. 2 ст.122 КУпАП, згідно з якою, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідач надав відеозапис з відеореєстратора поліцейського автомобіля та відеозапис із нагрудної камери поліцейського.
Оглянувши відеозаписи з відеореєстратора поліцейського автомобіля та з нагрудної камери поліцейського апеляційний суд встановив, що на відеозаписі з відеореєстратора поліцейського автомобіля видно декілька силуетів автомобілів в русі з увімкненими фарами в темну пору доби, серед яких неможливо ідентифікувати автомобіль, яким керував позивач, а на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського видно, що патрульні поліцейські підійшли до автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв біля багатоповерхового будинку з увімкненими задніми габаритними фарами з якого вийшов позивач.
Дослідивши ці докази, апеляційний суд встановив те, що вони не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП - рух автомобілем в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар та не увімкнення світлового покажчика повороту відповідного напрямку).
Отже, факт руху позивачем на автомобілі в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар та світлового покажчика повороту відповідного напрямку відповідач не довів.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Виходячи з цих обставин, апеляційний суд вважає, що постанову серії БАБ № 718716 від 19 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно скасувати, а справу про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Вказані висновки є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають, оскільки апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року у справі № 607/4046/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
В. В. Гуляк
Повний текст постанови складений 01.10.2024 року