Справа № 285/1269/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Літвин О.О.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
02 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Державної служби України безпеки на транспорті, в якій просила суд скасувати постанови про накладення на неї адміністративних стягнень: АА №00005028 від 08.02.2023, серії АА №00005089 від 09.02.2023, АА №00005100 від 09.02.2023, АА №00005154 від 15.02.2023 та АА №00005178 від 15.02.2023.
2. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року, залишеним в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
3. Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору.
4. Не погоджуючись з ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09.07.2024 позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що прийнята із порушенням норм процесуального права, та винести постанову, якою задовольнити клопотання і повернути надмірно сплачений судовий збір.
5. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що при розгляді питання про відкриття провадження у даній справі слід враховувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17, згідно якого, положеннями ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, та визначено такий у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536,80 грн.), а не 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), як помилково вказано судом першої інстанції.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у лютому 2023 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому ставила питання про скасування п'яти рішень суб'єкта владних повноважень, тобто по суті заявлено п'ять вимог, за кожну з яких повинен бути сплачений судовий збір.
7. З оскаржуваних постанов слідує, що позивачку притягнуто до відповідальності за те, що вона, будучи відповідальною особою, допустила рух автомобільними дорогами України великогабаритного (великовагового) транспортного засобу, MAN TGS 18.420, із перевищенням нормативних параметрів, зокрема перевищення загальної маси автомобіля. Останній згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить приватному підприємству Бісквіто-Мілк, засновником та директором якого є ОСОБА_1 .
8. Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2023 року позов було залишено без руху, оскільки позивачкою сплачено судовий збір не в повному обсязі.
9. Вимоги ухвали про доплату судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом у справі №285/1269/23 ОСОБА_1 були виконані та судовий збір у визначеному розмірі був сплачений 06.03.2023.
10. 02.07.2024 позивач звернулась до суду із заявою про повернення із державного бюджету надмірно сплаченого нею судового збору в сумі 10763 грн.
11. Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору
12. Вважаючи, що при подачі позову за усі її п'ять позовних вимог позивач повинна була сплатити 2684 грн., тобто по 536,80 грн.за кожну з них звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
14. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
15. Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
16. Відповідно до положень ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
17. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
18. Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
19. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
20. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
21. Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, подану фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
23. Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
24. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
25. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачка діяла від імені юридичної особи, а тому судовий збір повинен бути сплачений в розмірі одного прожиткового мінімуму за кожну її вимогу (2684 грн.), що в сукупності становить 13420 грн., за усі п'ять вимог.
26. Суд першої інстанції зазначив, що положення Закону, на які посилається позивач у своїй заяві, передбачають повернення сплаченого судового збору у разі його внесення в більшому розмірі, ніж встановлено законом. В той же час вимоги ухвали про доплату судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом у справі №285/1269/23 позивачкою були виконані та судовий збір у визначеному ухвалою розмірі був сплачений.
27. Положеннями ч.1ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки, коли сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, а саме в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3)відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
28. Варто зазначити, що наведений в ст.7 Закону України «Про судовий збір» перелік підстав, за наявності яких повертається судовий збір за ухвалою суду є вичерпним.
29. Поряд з цим, норма ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 142 КАСУ не передбачено повернення судом апеляційної інстанції сплаченого судового збору за подання позову, у випадку його розгляду по суті.
30. При цьому, Сьомим апеляційним адміністративним судом у даній справі постановою від 19.07.2023 залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року без змін.
31. Колегія суддів відхиляє посилання позивачки на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №285/1491/23, оскільки спірні правовідносини не є аналогічними. В зазначеній справі оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, де позивачкою ще не було виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та не був сплачений судовий збір в повному обсязі. В данній справі вимоги ухвали про доплату судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом було виконано. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачкою у справі №285/1269/23 не подавалися до суду першої інстанції заяви/клопотання про зменшення розміру судового збору та не оспорювався зміст ухвали від 27 лютого 2023 року про залишення позовної заяви без руху.
32. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
33. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
34. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
35. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
37. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
38. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.