Справа № 120/462/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
03 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11892,50 грн (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Так, відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Також, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Тобто стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
Разом з тим, покладення обов'язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
Як встановлено з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та адвокатським об'єднанням "Центр юридичної допомоги "ПРАВОВИЙ ЕЛЕМЕНТ в особі Керуючого партнера Смирнова А.І. (далі - Об'єднання) укладено Договір № 215/23 про надання правової (правничої) допомоги від 06.12.2023 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. цього Договору Об'єднання - адвокатське об'єднання "Центр юридичної допомоги "ПРАВОВИЙ ЕЛЕМЕНТ, усі права та обов'язки якого відповідно до умов даного Договору реалізовують працівники/учасники Об'єднання.
Відповідно до п. 2.1. цього Договору Об'єднання зобов'язується надавати правову допомогу Клієнту, направлену на представництво та захист його інтересів у правовідносинах, що виникли та/або можуть виникнути у Клієнта з будь-якою особою. Правова допомога полягає у зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; наданні усних та письмових консультацій, роз'яснень з правових питань, що стосуються справи; складанні та поданні заяв до суду, а також інших процесуальних документів передбачених процесуальним законодавством; виконанні окремих доручень Клієнта, що стосуються справи; представництві Клієнта в судах, органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування.
За змістом п. 6.1. Договору Гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництво інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і порядку, що визначені Додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до Додатку 1 передбачені наступні послуги та розрахунок вартості однієї години надання послуг:
- зустріч та усна консультація Клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, з'ясування у Клієнта обставин, обговорення обставин, фактів і подій, що стосуються питання, відповідь на запит контролюючого органу, складання адвокатського запиту, підготовка проектів звернень для Клієнта, аналіз законодавства, аналіз судової практики, аналіз ситуації з визначенням перспектив та можливої позиції по справі - 35% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг;
- складання скарги, представництво та захист інтересів Клієнта в суді будь-якої інстанції, прийняття участі у судових засіданнях в інтересах Клієнта, підготовка документів та матеріалів, необхідних для надання юридичних послуг за цим Договором, складання позовної заяви, відзиву на позов, заперечення - 75% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг.
Послуги з надання правової допомоги оплачуються Клієнтом в строк до 180 календарних днів з дня отримання рахунку чи акту приймання-передачі наданих послуг.
В матеріалах справи міститься Акт № 215/23/1 приймання-передачі наданих послуг від 25.03.2024, відповідно до якого позивачу були надані наступні послуги:
- з'ясування у Клієнта обставин, обговорення обставин, фактів і подій, що стосуються питання (1 год), вартість однієї години - 2485,00 грн, загальна сума - 2485,00 грн;
- складання позовної заяви (2 год) вартість однієї години - 5325,00 грн, загальна сума - 10650,00 грн;
- складання відповіді на відзив військової частини НОМЕР_3 № 159 від 27.02.2024 (1 год) вартість однієї години - 5325,00 грн, загальна сума - 5325,00 грн;
- підготовка документів та матеріалів, необхідних для надання юридичних послуг за Договором, підготовка документів для надання до суду по справі № 120/462/24 (1 год) вартість однієї години - 5325,00 грн, загальна сума - 5325,00 грн.
Усього надано послуг на суму 23785,00 грн, яка має бути сплачена не пізніше 180 календарного дня з дня виставлення рахунка-фактури.
І хоча квитанція про сплату послуг адвоката позивачем не надана, суд враховує, що за умовами Додатку 1 до Договору оплата гонорару за цим Договором за надання професійної правничої допомоги проводиться Клієнтом в строк до 180 календарних днів з дня отримання рахунку чи акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з правовою позицією, наведеною у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Відтак, витрати позивача в розмірі 23785,00 грн на професійну правничу допомогу доводяться належними й допустимим доказами.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Так само, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 зазначила про те, що саме зацікавлена сторона має вчинити дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право заперечення проти таких вимог. Принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України лише за наявності клопотання іншої сторони.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання відповідачів про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, витрати позивача на оплату професійної допомоги адвоката в розмірі 23785,00 грн є доведеними, відповідають обсягу наданих правових послуг та не можуть бути зменшені за ініціативою суду.
А оскільки позов задоволено частково, то у позивача виникає право на отримання відшкодування половини від цих витрат, зважаючи на те, що позовні вимоги мають немайновий характер і визначення частки задоволених вимог є неможливим. За аналогічним принципом було вирішено питання про розподіл судового збору і суд не може відступати від нього, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Тому, за наслідками розгляду справи на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11892,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 , бездіяльність якої визнано протиправною.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.