Справа № 686/19305/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Павловська А.А.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
03 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
у липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Керницьким Т.Р. відносно нього було складено постанову серії ЕНА №2503935 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн. за порушення вимог п.8.5.1. Правил дорожнього руху, а саме обгін транспортного засобу з перетином вузької суцільної лінії дорожньої розмітки. З такою постановою не згодний, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки на відео чітко не видно ні порушення, ні вулиці міста, де начебто будо скоєно правопорушення. Під час складення постанови була порушена процедура, не були з'ясовані та доведені обставини, які свідчили б, що в його діях є ознаки правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. За таких обставин вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, просить її скасувати.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2024 року позов задоволено.
Постанову інспектора Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Керницького Т.Р. серії ЕНА №2503935 від 29.06.2024 про адміністративне правопорушення, складену відносно ОСОБА_1 за ознаками частини 1 статті 122 КУПАП, скасовано, а провадження у справі щодо нього - закрито.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2105,60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що 29 червня 2024 року, інспектором патрульної поліції лейтенантом поліції Керницьким Т.Р., під час виконання службових обов'язків, було виявлено та в подальшому встановлено, як Позивач (водій) в м. Хмельницькому по вулиці Західно-окружна керуючи транспортним засобом марки Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу, перетнувши при цьому дорожню розмітку 1.1 «Вузька суцільна лінія», чим порушив п. 8.5.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рухаючись містом та виконуючи службові обов'язки працівниками поліції по вулиці Західно-окружна було помічено транспортний засіб RENAULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого здійснив обгін та при цьому перетнув суцільну лінію розмітки, що зафіксовано на відеозаписі з автомобільного відеореєстратора, після чого поліцейські здійснили розворот та прослідували за вказаним транспортним засобом та подаючи сигнал про зупинку за допомогою світлових та звукових спецсигналів зупинили автомобіль під керуванням позивача по вул. Польовій в районі б.1.
Після зупинки, інспектор підійшов до водія, та пояснив суть скоєного правопорушення, а також із відеозаписом з автомобільного відеореєстратора. В подальшому інспектор повідомив про початок розгляду справи та ознайомив водія із правами за ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Таким чином, оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, інспектор постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення ч.1 ст. 122 КУпАП прийняте по справі рішення застосувати до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 жовтня 2024 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив, в якому зазначив про протиправність оскарженого судового рішення.
В судове засідання позивач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вище зазначені обставини, суд ухвалою від 03 жовтня 2024 року колегія суддів на підставі наявних у справі доказів, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.06.2024 о 16.35 год. стосовно ОСОБА_1 інспектором поліції Керницьким Т.Р. складено постанову серії ЕНА №2503935, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Renaylt Meganе» з реєстраційним номером НОМЕР_2 29.06.2024 о 16.25 год. в м.Хмельницькому вул.Польова, здійснив обгін транспортного засобу, перетнувши при цьому «Вузьку суцільну лінію», чим порушив п.8.5.1.ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача було накладено штраф в сумі 340 грн.
Не погоджуючись з такою постановою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (надалі ПДР).
Згідно з пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Аналогічні положення містяться у ст.14 Закону України "Про дорожній рух".
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР).
За приписами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Із змісту ст.283 КУпАП слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Положеннями частин 1-3 ст.90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з приписів ст.ст.8,31,40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тобто положення зазначених норм надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Колегія суддів також зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Однак, відповідачем не обґрунтовано обставин вчинення позивачем правопорушення доказами, які об'єктивно свідчили б про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з судоми першої інстанції, що на наданому до суду відповідачем відео з відеореєстратора службового автомобіля на транспортних засобах в зв'язку з якістю відеозйомки не видно ані номерних знаків, ані навіть марки авто; в зв'язку з віддаленістю розташування ймовірного транспортного засобу позивача неможливо чітко стверджувати, здійснив він саме обгін чи випередження.
В той же час, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності не була цілком дотримана, оскільки в нього не було навіть з'ясовано тієї обставини, чи визнає він вину у скоєному, чи ні; постанову складено без отримання його пояснень.
Водночас, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні, достовірні та неспростовні докази на підтвердження того, що позивач дійсно здійснив обгін транспортного засобу, перетнувши при цьому дорожню розмітку 1.1 «Вузька суцільна лінія», чим порушив п.8.5.1 ПДР України.
У відповідності до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Обвинувачення не може гуртуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено в діях позивача - ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з огляду на відсутність належних та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення, за яке останнього спірною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржене рішення - відповідає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2024 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.