Справа № 620/5239/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дар'я ВИНОГРАДОВА
02 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 за останньою штатною посадою, на якій він перебував в органах Державної прикордонної служби України під час мобілізації та дії особливого періоду, з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного призову ОСОБА_1 на військову службу (24.01.2018) до дня фактичного його звільнення з військової служби (01.02.2022);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 02.02.2022 призначення (перерахунок) та виплату пенсії ОСОБА_1 за останньою штатною посадою, на якій він перебував в органах Державної прикордонної служби України під час мобілізації та дії особливого періоду, з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного призову ОСОБА_1 на військову службу (24.01.2018) до дня фактичного його звільнення з військової служби (01.02.2022), відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу за останньою штатною посадою, на якій він перебував в органах Державної прикордонної служби України під час мобілізації та дії особливого періоду, передбаченої частиною третьою статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління ПФУ в Чернігівській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що позивач з 24.02.2022 по теперішній час проходить військову службу у зв'язку з введенням загальної мобілізації та введення правового режиму воєнного стану, що виключає можливість здійснити Головним управлінням перерахунок пенсії, оскільки такий перерахунок може бути здійснений лише після звільнення з військової служби.
Зазначає, що дії відповідача є обґрунтованими, а судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано дійсні обставини справи і не проаналізовано норми права, які регулюють порядок проведення перерахунку пенсії.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 року та від 10.09.2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до подання про призначення пенсії, складеним Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 30.09.2011 №11/ПВ-5017, позивачу призначено пенсію за вислугу років. Вислуга років станом на 28.08.2011 для призначення пенсії складала 22 роки 07 місяців 28 днів, у тому числі календарна - 20 років 00 місяців 27 днів, пільгова - 02 роки 07 місяців 01 днів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі № 620/5805/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 розмір пенсійного забезпечення, у відповідності до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08.10.2020 №11/2506, з основним розміром грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій, станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019, та здійснити донарахування та виплату пенсії, з 05.03.2019 по 03.09.2019, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач згідно наказу Голови Державної прикордонної служби України від 22.12.2017 № 1326-ОС повторно прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу під час особливого періоду та на підставі наказу начальника Головного центру оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України від 26 січня 2018 року № 9-ОС зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення за посадою, з 24 січня 2018 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 01.02.2022 № 21-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, з 01.02.2022. Станом на 01.02.2022 вислуга років становить: у календарному обчисленні - 25 років 00 місяців 21 день, у пільговому обчисленні - 02 роки 07 місяців 22 дні.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 24.04.2024 № 08/1153 встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, проходить військову службу за призовом у військовій частині НОМЕР_2 , з 24.02.2022 та по теперішній час.
ОСОБА_1 23.02.2022 року подано заяву про призначення/перерахунок пенсії до Головного управління ПФУ в Чернігівській області.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України подано подання про призначення пенсії від 12.04.2022 №11/ПВ-10737 з наданням відповідних документів.
Листом від 07.06.2022 № 2500-0307-5/18405 та від 28.06.2022 № 2500-0307-5/21755 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повернуло матеріали для перерахунку пенсії за вислугу років позивача без виконання, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу.
Адміністрація Державної прикордонної служби України, листом від 22.03.2024 № 09/П-2511/4788 повідомила позивача, що станом на 22.03.2024 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 29.08.2011 позивачу продовжує нараховуватись та виплачуватися пенсія за вислугу років за останньою штатною посадою - начальника відділення планування оперативно-службової діяльності штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи бездіяльність пенсійного органу протиправною щодо відмови у новому призначені (перерахунку) пенсії з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову (повторного) на військову службу до дня фактичного звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та військовослужбовців, є зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
Згідно статті 1 Закону №2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 2 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Відповідно до пункту а частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Частиною першою, другою та четвертою статті 39 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 3-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заяви про призначення (перерахунку) пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці .-'рим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні .підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 6 Порядку № 3-1 закріплено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день дання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пенсії призначаються у строки, визначені у статті 50 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10- денний термін з дня одержання заяви про призначення (перерахунку) пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що вислуга років військової служби для призначення позивачеві пенсії у 2011 році становила 22 повних роки вислуги років, що стало підставою для призначення пенсії у розмірі 56% відповідних сум грошового забезпечення.
Так, відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 22.12.2017 №1326-ОС, ОСОБА_1 повторно прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу під час особливого періоду та на підставі наказу начальника Головного центру оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України від 26.01.2018 №3-ОС зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення за посадою з 24.01.2018 року.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу організаційно-планової роботи, звільненого з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми з 01 лютого 2022 року.
Станом на 01 лютого 2022 року вислуга для призначення пенсії становить 27 років 07 місяців 22 днів.
Колегія суддів, проаналізувавши листи відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , зазначає, що відповідачем не заперечується саме право на призначення (перерахунок) пенсії особам, після їх звільнення з військової служби (повторно) з урахуванням додаткової вислуги років, від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або повторного їх прийняття на службу за контрактом (у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби), до дня фактичного звільнення.
Доводи апелянта про неможливість здійснення перерахунку пенсії позивачу, у зв'язку із тим, що останній із 24.02.2022 року по теперішній час проходить військову службу, колегія суддів оцінює критично, оскільки вимоги позивача стосуються здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного призову на військову службу (24.01.2018) до дня фактичного його звільнення з військової служби (01.02.2022).
Таким чином, відмовляючи у новому перерахунку пенсії за останньою штатною посадою, на якій позивач перебував в органах Державної прикордонної служби України під час мобілізації та дії особливого періоду, на підставі поданих встановленим порядком уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Державної прикордонної служби України документів, з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного призову на військову службу (24.01.2018) до дня фактичного звільнення з військової служби (01.02.2022), відповідач діяв протиправно, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не містить жодних обґрунтувань неправомірності чи незаконності рішення суду першої інстанції, в останній лише процитовано норми Закону України № 2262-ХII та зазначено, що право на перерахунок пенсії можливий після звільнення позивача зі служби.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).
Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява №25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до татті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №620/5239/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
Л.О. Костюк