П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25155/24
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
Короткий зміст позовних вимог.
08 серпня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ примусового виконання рішень) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в сумі 5100 грн від 31.07.2024 у виконавчому провадженні №75115053 за невиконання вимоги виконавчого документа, а саме: нездійснення доплати до пенсії стягувача в сумі 2000 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, ГУ ПФУ в Одеській області указувало, що 16.04.2024 вимоги виконавчого документу, виданого на виконання судового рішення у справі №420/28666/23, виконані в повному обсязі та в межах покладених судом зобов'язань. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2024 становить 24283,16 грн.
Щодо періоду з 14.07.2021 по 30.04.2024 позивач указав, що перерахунок проведено, але доплата відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення суду по справі №420/28667/23 з 01.01.2021 без обмеження її максимальним розміром. При цьому, питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось у рішенні суду по справі №420/28666/23.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року позов ГУ ПФУ в Одеській області задоволено.
Суд визнав протиправною та скасував постанову Відділу примусового виконання рішень ВП №75115053 від 31.07.2024.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що судове рішення боржником, в особі ГУ ПФУ в Одеській області, виконано в межах покладених судом зобов'язань.
При цьому, на думку суду, нараховану доплату стягувачу не було виплачено, у зв'язку з відсутністю бюджетного асигнування.
Суд, спираючись на усталену практику Верховного Суду, вважав, що невиконання судового рішення з підстав відсутності бюджетного фінансування є поважною причиною.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник указує, що вимоги виконавчого документа не виконані ГУ ПФУ в Одеській області, оскільки відсутня виплата нарахованої доплати у розмірі 2000 грн. Перерахований розмір пенсії з 01.05.2024 залишився без змін і складає 24283,16 грн.
Крім того, скаржниця зазначає, окрім невиплати пенсійним органом 2000 грн., після проведеного перерахунку на виконання судового рішення у справі №420/28666/23, відсутня також і таблиця заборгованості з 14.07.2021 по 16.04.2024, оскільки така таблиця взагалі не складена.
ГУ ПФУ в Одеській області та Відділ примусового виконання рішень не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, що надає можливість, відповідно до статті 311 КАС України, розглянути справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 по справі №420/28666/23, зокрема зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплачувати з 14.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., відповідно до Постанови №713.
Судове рішення набрало законної сили 12.03.2024.
22.04.2024 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/28666/23.
24.05.2024 Відділом примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження №75115053 з виконання вищезгаданого виконавчого листа.
Листом від 31.05.2024 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень, що судове рішення у справі №420/28666/23 виконано, а саме: 16.04.2024 проведено перерахунок з 14.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., відповідно до Постанови №713.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2024 становить 24283,16 грн. Перерахунок пенсії проведено з 14.07.2021 по 30.04.2024, але доплата пенсії відсутня, оскільки проведено перерахунок пенсії на підставі рішення суду по справі №420/28667/23 з 01.01.2021 без обмеження її максимальним розміром та питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром не розглядалось в рішенні суду по справі №420/28666/23.
Державний виконавець, проаналізувавши вказаний лист, а також копії протоколів перерахунку пенсії, дійшов висновку про невиконання вимог виконавчого документа, у зв'язку з чим прийняв постанову ВП №75115053 від 31.07.2024 про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу в розмірі 5100 грн.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Частина 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зі змісту протоколів перерахунку пенсії, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що ГУ ПФУ в Одеській області, 16.04.2024, на виконання судового рішення у справі №420/28666/23 провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 14.07.2021. До складу пенсії включено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, згідно Постанови №713.
Підсумок пенсії становив 23467,13 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії до виплати - 21382,13 грн. (а.с.14).
Також ГУ ПФУ в Одеській області 16.04.2024 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, включивши до складу пенсійних виплат щомісячну доплату в сумі 2000 грн, згідно Постанови №713, пенсія визначена у розмірі 26283,16 грн., однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, до виплати - 24283,16 грн. (а.с.15).
Далі, ГУ ПФУ в Одеській області 16.04.2024 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, включивши до складу пенсійних виплат щомісячну доплату в сумі 2000 грн, згідно Постанови №713, пенсія визначена у розмірі 27942,17 грн., однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, до виплати - 24283,16 грн. (а.с.16).
ГУ ПФУ в Одеській області 16.04.2024 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, включивши до складу пенсійних виплат щомісячну доплату в сумі 2000 грн, згідно Постанови №713, пенсія визначена у розмірі 29710,17 грн., однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, до виплати - 24283,16 грн. (а.с.17).
Окрім того, 16.04.2024 ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2024, включивши до складу пенсійних виплат щомісячну доплату в сумі 2000 грн, згідно Постанови №713, пенсія визначена у розмірі 29710,17 грн., однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, до виплати - 24283,16 грн. (а.с.18).
Перевіряючи правильність проведених, ГУ ПФУ в Одеській області, розрахунків пенсійних виплат ОСОБА_1 , колегія суддів установила, що виплата зменшеного розміру пенсії обумовлена обмеженнями 10-ма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд виходив із того, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 (справа №400/2085/19) дійшов висновку, що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI. Тому, на думку Верховного суду, обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-XII, є протиправним.
За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що, обмежуючи виплату пенсії ОСОБА_1 10-ма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, пенсійний фонд не виплачує їй доплату до пенсії у сумі 2000 грн., передбачену Постановою №713.
У зв'язку з цим, доводи ГУ ПФУ в Одеській області про те, що рішення суду у справі №420/28666/23 виконано в повному обсязі не відповідає обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, вважаючи, що рішення суду у справі №420/28666/23 не виконано лише в частині виплати заборгованості ОСОБА_1 , мотивуючи це відсутністю бюджетних асигнувань.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що спірним питанням у даній справі є невиконання взагалі пенсійним органом судового рішення у справі №420/28666/23, оскільки доплата до пенсії ОСОБА_1 , передбачена Постановою №713 в сумі 2000 грн. не нараховується та не виплачується.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.
Наведене, є підставами, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 317 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 287, 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 03.10.2024.