П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12548/24
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Дата і місце ухвалення: 03.07.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159, яким за порушення вимог статей 11, 16, 58, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на полковника ОСОБА_1 - тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника госпіталю з морально - психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень щодо ненарахування та невиплати військовою частиною НОМЕР_1 у квітні 2024 року грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням премії за березень 2024 року із розрахунку 390% (100 відсотків встановленого розміру щомісячної премії);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою військовою частиною НОМЕР_1 у квітні 2024 року сумою грошового забезпечення і належним розміром грошового забезпечення з урахуванням премії за березень 2024 року із розрахунку 390% (100 відсотків встановленого розміру щомісячної премії).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірним наказом його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, як колишнього командира військової частини НОМЕР_1 (начальника 61 військового мобільного госпіталю), та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, за невжиття необхідних дій щодо контролю за станом та забезпечення збереження майна - автомобілів Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , та Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 . Позивач зазначав, що відсутність вказаних автомобілів у військовій частині НОМЕР_1 пов'язано із форс-мажорними обставинами - збройним конфліктом та перебуванням їх станом на 24.02.2022р. в м.Маріуполь Донецької області та м.Токмак Запорізької області, які були окуповані військами Російської Федерації. Дисциплінарне стягнення накладено начальником Військово-медичного клінічного центру Південного регіону без встановлення вини ОСОБА_1 , з порушенням вимог статей 11, 16, 58 та 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме: без встановлення неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб. Дисциплінарне розслідування проведено з численними порушеннями Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017р. №608. Також, позивач посилався на пропуск відповідачем строку накладення дисциплінарного стягнення, оскільки про відсутність у військовій частині НОМЕР_1 автомобілів начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 було відомо ще в серпні 2022 року. На підставі незаконного наказу від 25.03.2024р. №159 при виплаті у квітні 2024 року ОСОБА_1 грошового забезпечення його було позбавлено премії за березень 2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159, яким за порушення вимог статей 11, 16, 58, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на полковника ОСОБА_1 - тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника госпіталю з морально - психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в квітні 2024 року грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням премії за березень 2024 року із розрахунку 390% (100% встановленого розміру щомісячної премії).
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою військовою частиною НОМЕР_1 в квітні 2024 року сумою грошового забезпечення і належним розміром грошового забезпечення з урахуванням премії за березень 2024 року із розрахунку 390% (100% встановленого розміру щомісячної премії).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 03.07.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 при ознайомленні з матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , за фактом відсутності автомобілів Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , та Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 , було встановлено, що з досліджених документів та пояснень посадових осіб не вбачається, що командиром військової частини НОМЕР_1 , на той час - полковником ОСОБА_1 , вживалися необхідні дії щодо контролю за станом та забезпечення збереження майна. У військовій частині НОМЕР_1 не було організовано належного контролю та станом військової техніки, яка була передана для використання поза межами військової частини та яка перебувала на ремонті, не було встановлено алгоритм дій особового складу щодо вивезення (евакуації) техніки з метою запобігання захоплення ворогом та не були підготовлені матеріально-технічні засоби для реалізації таких заходів. Хоча автомобіль Volkswagen Тип 70 ХОС було тимчасово передано волонтерській організації, але він є військовим майном та це не знімало з позивача відповідальності за контролем його використання та збереження.
Апелянт зазначає, що дійсно актом службового розслідування не було встановлено вини саме ОСОБА_1 . Проте, за твердженнями апелянта, доданими до акту поясненнями посадових осіб та документами підтверджений факт порушення та неналежного виконання ОСОБА_1 обов'язків командира військової частини. Статтею 58 Статуту чітко визначено, що саме командир військової частини особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів. А відтак, між неналежним виконанням ОСОБА_1 обов'язків командира військової частини та наслідками, що виразилися у збитках державі, наявний причинно-наслідковий зв'язок, що власне і відображено у спірному наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2024р. №159.
Також, апелянт посилається на те, що у діях військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 премії за березень 2014 року відсутня протиправність, оскільки відповідач діяв у відповідності до вимог абзацу 4 пункту 5 розділу ХVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у своїх письмових поясненнях від 27.08.2024р. підтримав апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 та просить її задовольнити.
ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що наказ від 25.03.2024р. №159 прийнято начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 з ігноруванням висновків службового розслідування, яким не доведено вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. Перебування автомобілів Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , та Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 , на окупованій території свідчить про наявність обставин, що виключають матеріальну відповідальність, зокрема, обставин непереборної сили, що унеможливлюють повернення транспортних засобів до військової частини. Зазначені обставини повністю виключають вину будь-кого зі службових осіб НОМЕР_4 мобільного військового госпіталю. Також, позивач звертає увагу на відсутність в апеляційній скарзі військової частини НОМЕР_1 будь-якого обґрунтування щодо порушення начальником Військово - медичного клінічного центру Південного регіону строків накладення дисциплінарного стягнення, установлених частинами першою та другою статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Зазначає, що вперше службове розслідування за фактом відсутності у військовій частині НОМЕР_1 автомобіля Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 , було проведено у період з 30.06.2022р. по 01.07.2022р.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, з 2018 року по квітень 2023 року полковник ОСОБА_1 займав посаду начальника НОМЕР_4 військового мобільного госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2018р. №159 «Про передачу автомобіля добровольчому медично-евакуаційному підрозділу» автомобіль Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_5 , передано керівнику добровольчого медично-евакуаційного підрозділу «Ангели Тайри» ОСОБА_2 на термін до особливого розпорядження.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2023р. №123 «Про призначення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування за фактом відсутності у військовій частині НОМЕР_1 автомобіля Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_5 , 1995 року випуску.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.03.2024р. №29 «Про призначення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування за фактом відсутності у військовій частині НОМЕР_1 автомобіля Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 , шасі РА5W0201743. Враховуючи, що у військовій частині НОМЕР_1 триває службове розслідування за фактом відсутності автомобіля Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , матеріали службових розслідувань об'єднано в одне розслідування.
Проведення об'єднаного службового розслідування доручено офіцеру групи морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_3 .
За наслідками проведення службового розслідування складено акт службового розслідування від 22.03.2024р.
Щодо обставин відсутності у військовій частині НОМЕР_1 автомобіля Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_5 , в акті службового розслідування зазначено наступне.
З письмових пояснень ТВО заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення - начальника групи полковника ОСОБА_4 та долучених до матеріалів розслідування документів встановлено, що у 2018 році 61 військовий мобільний госпіталь (військова частина НОМЕР_1 ) виконував бойові завдання за призначенням в зоні проведення Антитерористичної операції у східних областях України, базувався у м. Маріуполі Донецької області.
На початку 2018 року до командування військової частини НОМЕР_1 звернулась Благодійна організація «Мальтійська служба допомоги» із клопотанням на передачу військовій частині у постійне користування автомобіля швидкої допомоги для його подальшої передачі добровольчому медично-евакуаційному підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою розвитку системи добровільної рятувальної медичної служби в Україні та забезпечення можливості здійснення лікувально-евакуаційних заходів.
На підставі акту дарування та накладної від 13.09.2018р., акту приймання-передачі від 20.09.2018р., акту прийому від 22.09.2018р. автомобіль швидкої допомоги Volkswagen Тип 70ХОС, шасі НОМЕР_6 , був переданий військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2018р. №372 автомобіль швидкої допомоги Volkswagen Тип 70ХОС, був введений у стрій військової частини, закріплений на відповідальне зберігання за солдатом ОСОБА_2 .
В подальшому до військової частини НОМЕР_1 надійшов запит від керівника добровольчого медично-евакуаційного підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про передачу даному підрозділу в користування автомобіля швидкої допомоги Volkswagen Тип 70ХОС, шасі НОМЕР_6 , з метою розвитку системи добровільної рятувальної медичної служби в Україні та забезпечення можливості здійснення лікувально-евакуаційних заходів.
На виконання розпорядження начальника Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України №510/3/7931 від 12.10.2018р., наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2018р. №159 помічнику командира з матеріально-технічного забезпечення та начальнику автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 доручено організувати опрацювання необхідної документації та фактичну передачу автомобіля швидкої допомоги керівнику добровольчого медично-евакуаційного підрозділу «Ангели Тайри» на термін до окремого розпорядження.
Після цього даний автомобіль знаходився у фактичному володінні та користуванні керівника добровольчого медично-евакуаційного підрозділу «Ангели Тайри», використовувався даним підрозділом для здійснення евакуаційних заходів на волонтерських (добровільних) засадах.
В подальшому 21.01.2021р. на адресу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону надійшов лист Благодійної організації «Мальтійська служба допомоги», в якому організація просить розглянути можливість подальшого використання добровольчим медично-евакуаційним підрозділом « ОСОБА_5 » автомобіля Volkswagen Тип 70ХОС, шасі НОМЕР_6 .
Зазначений лист згідно з резолюцією начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 був переданий на розгляд та виконання командуванню військової частини НОМЕР_1 та в подальшому строк користування добровольчим медично-евакуаційним підрозділом « ОСОБА_5 » вказаним автомобілем був продовжений.
В ході службового розслідування були взяті усні пояснення від громадянки ОСОБА_6 шляхом спілкування засобами телефонного зв'язку за тел.: НОМЕР_7 . В ході телефонної розмови вона повідомила, що у 2018 році очолювала осередок благодійної організації «Мальтійська служба допомоги» у м. Маріуполі. Приблизно в кінці літа - на початку осені 2018 року цією благодійною організацією на територію України в якості благодійної допомоги був ввезений автомобіль Volkswagen Тип 70ХОС, шасі НОМЕР_6 , та в подальшому переданий військовій частині НОМЕР_1 , в якій проходила службу ОСОБА_7 з позивним « ОСОБА_8 », відома як волонтер, громадський діяч та керівник добровольчого медично-евакуаційного підрозділу «Ангели Тайри», який здійснював медично-евакуаційні заходи та надавав медичну допомогу українським військовослужбовцям в зоні проведення АТО та ООС. Автомобіль був обладнаний медичним устаткуванням для надання невідкладної медичної допомоги. В подальшому автомобіль був переданий у користування добровольчому медично-евакуаційному підрозділу «Ангели Тайри», яким цей підрозділ користувався, як їй відомо, аж до початку повномасштабного воєнного вторгнення Російської Федерації на територію України, використовувався для здійснення медично-евакуаційних заходів на території Донецької області. Повідомила, що приблизно на початку 2021 року на прохання ОСОБА_9 дійсно зверталась до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону з листом, в якому просила продовжити строк користування добровольчим підрозділом даним автомобілем. Про результат розгляду даного листа вона повідомлена не була, але і жодних вимог щодо повернення автомобіля ані благодійна організація «Мальтійська служба допомоги», ані добровольчий медично-евакуаційний підрозділ «Ангели Тайри» від ВМКЦ ПР не отримували.
З метою отримання пояснень неодноразово здійснювались спроби зв'язатись з громадянкою ОСОБА_10 засобами телефонного зв'язку, однак встановити зв'язок з нею та відібрати пояснення не вдалось. Крім того, було також здійснено спробу зв'язатись з нею у соцмережі «Фейсбук» шляхом направлення повідомлення на офіційний обліковий запис за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 однак встановити зв'язок у такий спосіб також не вдалось. Таким чином, вичерпані засоби й можливості отримання пояснень від громадянки ОСОБА_9 .
Щодо обставин відсутності у військовій частині НОМЕР_1 автомобіля Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 , шасі РА5W0201743, в акті службового розслідування зазначено наступне.
В період часу з 30.06.2022р. по 01.07.2022р. у військовій частині НОМЕР_1 проводилось службове розслідування за фактом відсутності у військовій частині НОМЕР_1 автомобіля Mitsubishi Delika, шасі НОМЕР_8 , військовий номер НОМЕР_3 , в ході якого були зібрані документи та пояснення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 з приводу даного питання. За результатом проведення службового розслідування був складений акт службового розслідування від 01.07.2022р. та прийнято рішення шляхом видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.07.2022р. №96, який є чинним на момент проведення дійсного службового розслідування та не був скасований вищим командуванням, у зв'язку з чим при встановленні причин відсутності автомобіля Mitsubishi Delika, в ході дійсного службового розслідування використовувалися матеріалами службового розслідування від 01.07.2022р.
З долучених до матеріалів службового розслідування документів встановлено, що військовій частині НОМЕР_1 належить транспортний засіб Mitsubishi Delika, воєнний номер НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_9 , який відноситься до спеціальних транспортних засобів та використовується військовою частиною для виконання завдань, покладених на неї.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з технічної частини) від 30.12.2021р. вищевказаний автомобіль був закріплений за водієм військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_11 .
Відповідно до рапорту начальника автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_12 на бухгалтерському обліку та за книгами обліку по автомобільній службі військової частини НОМЕР_1 рахується транспортний засіб Mitsubishi Delika. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2021р. №24 вищевказаний автомобіль був закріплений за водієм, молодшим сержантом ОСОБА_11 .
У зв'язку з експлуатацією транспортного засобу Mitsubishi Delika виникла необхідність у проведенні поточного ремонту та обслуговування його вузлів та агрегатів, а тому 15.01.2022р. водієм ОСОБА_11 автомобіль був переданий приватному підприємцю - громадянину ОСОБА_13 , який, як волонтер, погодився відремонтувати автомобіль за власні кошти. Свою діяльність з ремонту автомобілів громадянин ОСОБА_14 здійснював по АДРЕСА_1 . По мірі виконання робіт громадянином ОСОБА_15 регулярно надсилались фотозвіти з детальним описом виконаних робіт. Останній фотозвіт надійшов 05.02.2022р.
Разом з цим, із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та початком бойових дій місто Токмак Запорізької області опинилось під тимчасовою окупацією ворога, у зв'язку з чим громадянин ОСОБА_14 не зміг завершити ремонтні роботи по автомобілю, а фізичний доступ до нього неможливий з об'єктивних причин.
Відповідно до пояснювальної записки командира 1-го відділення взводу МТЗ військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_11 від 26.06.2022р., 15.01.2022р. транспортний засіб Mitsubishi Delika був переданий ним приватному підприємцю ОСОБА_13 , який погодився виконати ремонт автомобіля на власному СТО за свій рахунок. По мірі виконання ремонту громадянином ОСОБА_15 регулярно надсилались фотозвіти з детальним описом виконаних робіт. Останній фотозвіт надійшов 05.02.2022р. При кожному сеансі зв'язку громадянин ОСОБА_14 обіцяє по можливості доставити автомобіль до військової частини.
З метою підтвердження наданих у попередньому службовому розслідуванні пояснень з приводу обставин та причин відсутності у військовій частині автомобіля Mitsubishi Delica, шасі НОМЕР_9 , військовий номер НОМЕР_3 , були здійснені спроби зв'язатись з військовослужбовцем ОСОБА_16 , однак вони виявилися невдалими.
В розділі 4.2 «Висновки про неправомірні дії військовослужбовців, причинний зв'язок між діями військовослужбовців та подією, що трапилась, вину військовослужбовців» акту службового розслідування зазначено, що вирішення питання про встановлення наявності чи відсутності неправомірних дій військовослужбовців, причинного зв'язку між діями військовослужбовців та подією, що трапилась, а також вини конкретних військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 не визначалось метою та завданням службового розслідування відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2023р. №123 та від 01.03.2024р. №29.
Аналіз змісту долучених до матеріалів службового розслідування документів та отриманих в ході розслідування пояснень, в контексті вимог 4.4. 1, 2 ст.3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та п.п. 2-3 Розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України свідчить про відсутність можливості встановити беззаперечну наявність підстав для притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності будь-кого з військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , оскільки змістом зібраних під час розслідування документів та пояснень неможливо підтвердити наявність обов'язкових умов притягнення до матеріальної відповідальності - ознак протиправної поведінки особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою.
Дійти висновку про законність чи незаконність передачі автомобіля Volkswagen Tип 70ХОС, шасі НОМЕР_10 , у фактичне володіння та користування добровольчого медично-евакуаційного підрозділу «Ангели Тайри» неможливо у зв'язку в неможливістю отримання та аналізу тексту розпорядження Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України №510/3/793,1 від 12.10.2018р., копія якого не була надана ані Командуванням Медичних сил Збройних Сил України, ані Галузевим державним архівом Міністерства оборони України на відповідні запити військової частини НОМЕР_1 .
Врахувати слід також відсутність будь-яких наказів та розпоряджень Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо повернення даного автомобіля до військової частини НОМЕР_1 після надходження листа Благодійної організації «Мальтійська служба допомоги» від 21.01.2021р. №81-MP/13.
Крім того, перебування автомобілів Volkswagen Тип 70ХОС, шасі НОМЕР_6 , тa Mitsubishi Delika, шасі НОМЕР_9 , на момент проведення службового розслідування на території, яка була тимчасово окупована ворогом, свідчить про наявність обставин, що виключають матеріальну відповідальність, а саме: обставин непереборної сили, що унеможливлюють повернення транспортних засобів до військової частини.
Зауважено, що надання оцінки законності та правомірності наказам, рішенням, діям чи бездіяльності окремих посадових осіб військової частини НОМЕР_1 в рамках даного службового розслідування неможливе з урахуванням положень п.12 Розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Виходячи із завдань службового розслідування - встановлення причин відсутності автомобілів у військовій частині, констатовано наступне:
1) автомобіль Volkswagen Тип 70ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_11 , відсутній у військовій частині НОМЕР_1 з причин його передачі у фактичне володіння та користування керівника добровольчого медично-евакуаційного підрозділу «Ангели Тайри» на виконання розпорядження начальника Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України №510/3/7931 від 12.10.2018р. з метою розвитку системи добровільної рятувальної медичної служби в Україні та забезпечення можливості здійснення лікувально-евакуаційних заходів. Станом на момент проведення службового розслідування повернення автомобіля до військової частини не вбачається можливим у зв'язку з обставинами непереборної сили, а саме: тимчасовою окупацією території, на якій цей автомобіль знаходиться (знаходився);
2) автомобіль Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_9 , був переданий для проведення ремонтних робіт на волонтерських засадах приватному підприємцю ОСОБА_17 та до 24.02.2024р. перебував на ремонті у м. Токмак Запорізької області, яке з початком повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації опинилось під тимчасовою окупацією, у зв'язку з чим доступ до даного автомобіля та можливість його повернення до військової частини відсутні через обставини непереборної сили.
Актом службового розслідування констатовано неможливість встановлення підстав для притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 в рамках даного службового розслідування.
Матеріали службового розслідування 22.03.2024р. передано на розгляд до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону.
Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159 «Про накладення дисциплінарного стягнення» за порушення вимог статей 11, 16, 58, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі статей 45, 48, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на полковника ОСОБА_1 - тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника госпіталю з морально - психологічного забезпечення - начальника групи морально - психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
У вказаному наказі зазначено, що з досліджених документів та пояснень посадових осіб не вбачається, що командиром військової частини НОМЕР_1 , на той час - полковником ОСОБА_1 , вживалися необхідні дії щодо контролю за станом та забезпечення збереження майна. У військовій частині НОМЕР_1 не було організовано належного контролю та станом військової техніки, яка була передана для використання поза межами військової частини та яка перебувала на ремонті, не було встановлено алгоритм дій особового складу щодо вивезення (евакуації) техніки з метою запобігання захоплення ворогом та не були підготовлені матеріально-технічні засоби для реалізації таких заходів.
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159 тво командира військової частини НОМЕР_1 видав наказ від 04.04.2024р. №95, яким тво заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення полковнику ОСОБА_1 встановив премію за березень 2014 року в розмірі 0%.
Не погоджуючись з правомірністю пункту 1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159, а також з правомірністю дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати премії за березень 2024 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив з того, що відповідачем не було встановлено вчинення безпосередньо позивачем правопорушень, за які на нього накладено дисциплінарне стягнення, та не з'ясовано всі обставини, які мали суттєве значення для вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності. Суд зазначив, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач взяв до уваги матеріали службового розслідування, однак не врахував, що службовим розслідуванням встановлено, що повернення автомобілів до військової частини не вбачається можливим у зв'язку з обставинами непереборної сили, а саме: тимчасовою окупацією території, на якій автомобілі знаходяться. При цьому, суд звернув увагу, що матеріалами справи та службового розслідування не підтверджується порушення порядку передачі автомобілів на ремонт та добровольчому медично - евакуаційному підрозділу. Приймаючи наказ про притягнення полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстав не належної організації контролю за станом автомобільної техніки, не встановлення алгоритму дій особового складу щодо вивезення (евакуації) техніки з метою запобігання її захоплення ворогом, Військово - медичний клінічний центр Південного регіону не зазначив ні в оскаржуваному наказі, ні у відзиві на позовну заяву, які ж саме дії позивача в розрізі контролю та встановлення алгоритму дій, під час введення воєнного стану з 24.02.2022р., вивели б транспорт, що знаходився в м.Токмак (окупований з 01.03.2022р.) і транспорт, що перебував у користуванні добровольчого медично - евакуаційного підрозділу, що рятує та евакує поранених. Відповідач в наказі мав чітко зазначити, які конкретно норми порушені позивачем і наявний причинно-наслідковий зв'язок, чого у спірних правовідносинах не має місця.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби ЗСУ, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV.
Так, відповідно до ст.58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 66 Статуту передбачено, що командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки.
Згідно ст.67 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир бригади, серед іншого, зобов'язаний: підтримувати бригаду у бойовій та мобілізаційній готовності; забезпечувати збереження озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів бригади, їх своєчасне поповнення до визначених норм.
Положенням статті 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини, відповідно, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).
Згідно із статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Колегія суддів зазначає, що стаття 84 Дисциплінарного статут Збройних Сил України не містить ознак імперативного характеру, внаслідок чого не зобов'язує відповідача проводити службові розслідування з метою притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності.
Однак, враховуючи, що у даному випадку службове розслідування за фактом відсутності у військовій частині НОМЕР_1 автомобіля Mitsubishi Delika, військовий номер НОМЕР_3 , та автомобіля Volkswagen Тип 70 ХОС, військовий номер НОМЕР_2 , та спірний наказ від 25.03.2024р. №159 прийнято начальником Військово - медичного клінічного центру Південного регіону за результатами розгляду саме матеріалів службового розслідування, які надійшли 22.03.2024р. з військової частини НОМЕР_1 (про що безпосередньо зазначено в наказі від 25.03.2024р. №159), тому колегія суддів вважає, що при наданні правової оцінки спірному наказу підлягають врахуванню як положення ст.86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, так і перевірка дотримання відповідачем вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017р. №608. (далі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 1 Розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку №608 передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно п.1 Розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вищенаведене свідчить, що за своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставою для його проведення.
Зафіксовані у висновку обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішення суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в них висновки.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 28.04.2020р. у справі № 755/12434/17 вказав, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні оскаржуваний наказ, а ні акт службового розслідування, на підставі якого його прийнято, не містять даних про сам факт порушення, доказів вини позивача, причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю, неналежним виконанням службових обов'язків) та подією, що трапилася (правопорушенням, негативними наслідками), ступінь вини, а також відомостей про з'ясування причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що відповідач в наказі мав чітко зазначити, які конкретно норми порушені позивачем і наявний причинно-наслідковий зв'язок.
Загальне посилання Військово - медичного клінічного центру Південного регіону в наказі від 25.03.2024р. №159 про порушення полковником ОСОБА_1 - тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника госпіталю з морально - психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , вимог статей 11, 16, 58, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що виразилося у невжитті необхідних дій щодо контролю за станом та забезпеченням збереження майна, не організації належного контролю та станом військової техніки, яка була передана для використання поза межами військової частини та яка перебувала на ремонті, не встановлені алгоритму дій особового складу щодо вивезення (евакуації) техніки з метою запобігання захоплення ворогом, на думку колегії суддів, не є доказом наявності у діях позивача дисциплінарного проступку.
Ні в оскаржуваному наказі, ані у апеляційній скарзі, не зазначено, які ж саме дії позивача в розрізі контролю та встановлення алгоритму дій, під час введення воєнного стану з 24.02.2022р., вивели б транспорт, що знаходився в м.Токмак (окуповане з 01.03.2022р.) і транспорт, що перебував у користуванні добровольчого медично - евакуаційного підрозділу в м.Маріуполь Донецької області, що рятує та евакує поранених.
При цьому, колегія суддів враховує, що матеріалами справи та службового розслідування не підтверджується порушення порядку передачі автомобілів на ремонт та добровольчому медично - евакуаційному підрозділу.
Колегія суддів зазначає, що при прийнятті наказу про притягнення полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності Військово - медичним клінічним центром Південного регіону жодним чином не враховано висновки акту службового розслідування щодо того, що перебування автомобілів Volkswagen Тип 70ХОС, шасі НОМЕР_6 , тa Mitsubishi Delika, шасі НОМЕР_9 , на момент проведення службового розслідування на території, яка була тимчасово окупована ворогом, свідчить про наявність обставин непереборної сили, що унеможливлюють повернення транспортних засобів до військової частини.
Змістом зібраних під час розслідування документів та пояснень неможливо підтвердити наявність обов'язкових умов притягнення до матеріальної відповідальності - ознак протиправної поведінки особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою.
Колегія суддів враховує доводи позивача, що через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України в лютому 2022 року неможливо було оперативно передислокувати зазначені два автомобілі на безпечну від ворожих атак територію України. До того ж, автомобіль Mitsubishi Delika, шасі НОМЕР_9 , був у несправному стані, автомобіль Volkswagen Тип 70ХОС, шасі НОМЕР_6 , використовувався добровольчим підрозділом « ОСОБА_5 » для здійснення медично-евакуаційних заходів на території міста Маріуполь.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що за відсутності встановлення складу дисциплінарного проступку позивача, пунктом 1 наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159 полковника ОСОБА_1 - тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника госпіталю з морально - психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Доводи апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 таких висновків суду не спростовують, як і спірний наказ здебільшого ґрунтуються на цитуванні нормативно-правових актів, що визначають правовий статус позивача, як командира військової частини, а також норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо ненарахування та невиплати військовою частиною НОМЕР_1 у квітні 2024 року грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням премії за березень 2024 року із розрахунку 390% (100 відсотків встановленого розміру щомісячної премії) та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою військовою частиною НОМЕР_1 у квітні 2024 року сумою грошового забезпечення і належним розміром грошового забезпечення з урахуванням премії за березень 2024 року із розрахунку 390%, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 розділу ХVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.
Таким чином, при наявності наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159, яким на полковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, наказом тво командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2024р. №95, правомірно встановлено полковнику ОСОБА_1 премію за березень 2014 року в розмірі 0%.
Однак, враховуючи висновок суду про незаконність наказу Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (з основної діяльності) від 25.03.2024р. №159 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права ОСОБА_1 підлягають захисту в тому числі шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою військовою частиною НОМЕР_1 в квітні 2024 року сумою грошового забезпечення і належним розміром грошового забезпечення з урахуванням премії за березень 2024 року із розрахунку 390% (100% встановленого розміру щомісячної премії).
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 не спростовують висновків суду про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 03.07.2024р. колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа у відповідності до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України належить до категорії справ незначної складності, розглядалась судом першої інстанції за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 жовтня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук