03 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15516/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,
розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відстрочення сплати судового збору
20.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №420/15516/24 заяву ОСОБА_1 задоволено.
Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.
Не погодившись із вищевказаним додатковим рішенням суду першої інстанції відповідачем безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладено клопотання щодо відстрочення сплати судового збору.
Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб'єкта владних повноважень, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.
Верховний Суд вже розглядав зазначене питання, і постановою Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18 (провадження №К/9901/21650/19) здійснено відступ від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, викладеного в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 (справа №709/2076/17), від 24.01.2019 (справа №810/2809/17), від 25.01.2019 (справа №826/7066/18), 03.07.2019 (справа №826/8890/18), від 19.07.2019 (справа №810/2760/17) та від 01.07.2019 (справа №520/8309/18).
У цій постанові суду Об'єднаною палатою проаналізовано норми Закону України «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України у їх системному зв'язку і зазначено, що розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат).
Таким чином, оскарження судового рішення щодо розподілу судових витрат може відбуватися або шляхом оскарження рішення по суті спору в частині розподілу судових витрат, або шляхом оскарження додаткового судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені в загальному порядку.
За наслідком розгляду справи Об'єднана палата дійшла висновку, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того, який спосіб виконання судового рішення, у випадку задоволення позовної вимоги по суті спору, просить обрати позивач, або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні КАС України та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об'єктом справляння судового збору.
Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат немає.
Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, судовий збір не сплачується колегія суддів дійшла висновку про безпідставність досліджуваного клопотання органу Пенсійного фонду та необхідності відмови в його задоволенні.
Керуючись ст.ст.133, 252, 292, 306, 321, 325 КАС України, апеляційний адміністративний суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відстрочення сплати судового збору відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов