Номер провадження: 33/813/2314/24
Номер справи місцевого суду: 496/3698/24
Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О.
Доповідач Громік Р. Д.
30.09.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря: Триколіч І.Б.,
за участі:
адвоката (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу; стягнено з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 грн. судового збору,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №907850 від 06.05.2024 вбачається, що 06 травня 2024 року о 06 год 35 хв. за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога М-05 «Київ-Одеса», 452 км + 800 м, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz E300D», державний номерний знак НОМЕР_1 , з посвідченням водія категорії «С1», тобто, не маючи права керувати легковим транспортним засобом відповідно до категорії «В», а також був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова БАД № 855233 від 22.01.2024 року, правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Постановою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу; стягнено з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки, а також суд першої інстанції порушив його право на захист, шляхом розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 та його адвоката Лесь І.О., хоча останньою завчасно було подано заяву про перенесення дати судового засідання, у зв'язку з перебуванням адвоката у відпустці.
Крім того, ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 не був присутній під час судового розгляду 30 липня 2024 року, оскільки мав намір прийняти участь разом з захисником, однак заяву про відкладення судового розгляду від 25 липня 2024 року зареєстровано 07 серпня 2024 року, а повний текст судового рішення ОСОБА_2 отримав 09 серпня 2024 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити його з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Лесь І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_3 25 липня 2024 року на офіційну електронну пошту Миколаївського районного суду Одеської області надіслала заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку з відпусткою, однак дану заяву було зареєстровано лише 07 серпня 2024 року, тобто після винесення постанови 30 липня 2024 року (а.с. 29).
На підтвердження вчасного надіслання даної заяви адвокатом Лесь І.О. до апеляційної скарги надано скріншоти з підтвердженням відправки даної заяви саме 25 липня 2024 року о 12 годині 33 хвилині (а.с. 58-59).
Крім того, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_2 від 09 серпня 2024 року, яка підтверджує, що останній отримав копію оскаржуваної постанови 09.08.2024 (а.с.37).
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав 14 серпня 2024 року за допомогою засобів поштового зв'язку, тобто в межах десятиденного строку з моменту отримання копії постанови та ознайомлення з іншими матеріалами справи (конверт з відміткою на а.с. 63).
Враховуючи матеріали справи, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
У статті 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно із ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд всупереч вимогам закону порушив його право на захист, шляхом розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 та його адвоката Лесь І.О., хоча останньою завчасно було подано заяву про перенесення дати судового засідання, у зв'язку з перебуванням адвоката у відпустці., апеляційний суд вважає обґрунтованими з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Лесь І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_3 25 липня 2024 року на офіційну електронну пошту Миколаївського районного суду Одеської області надіслала заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку з відпусткою, однак дану заяву було зареєстровано лише 07 серпня 2024 року, тобто після винесення постанови 30 липня 2024 року (а.с. 29).
На підтвердження вчасного надіслання даної заяви адвокатом Лесь І.О. до апеляційної скарги надано скріншоти з підтвердженням відправки даної заяви саме 25 липня 2024 року о 12 годині 33 хвилині (а.с. 58-59).
Відповідно до правил організації ефективного кримінального судочинства, яке є найбільш наближеним до розгляду справ про адміністративні правопорушення, затверджених Рішенням Ради суддів України № 71 від 26 жовтня 2018 року, Рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року учасник судового провадження, який не може з'явитися у судове засідання, зобов'язаний негайно, але не пізніше, ніж за 24 години до чергового судового засідання, повідомити про це суд, а відповідальна особа суду повідомляє про це інших учасників кримінального провадження з метою економії процесуального часу.
Таким чином, адвокатом Лесь І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , завчасно надіслано до суду першої інстанції заяву про перенесення судового розгляду, призначене на 30.07.2024.
Крім того, 14 серпня 2024 року адвокатом Лесь І.О. надіслано до Миколаївського районного суду Одеської області адвокатський запит в порядку ст.ст. 4, 5, 20 та 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з проханням надати таку інформацію «З яких причин надіслане мною 25.07.2024 на офіційну адресу клопотання про перенесення судового засідання у справі №496/3698/24 було зареєстроване через 14 днів з моменту його надходження» (а.с. 39-44).
У відповіді Миколаївського районного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року на адвокатський запит зазначено, що 16 серпня 2024 року в.о. керівника апарату суду було перевірено вхідну кореспонденцію, яка надходила за період з 25.07.2024 по 16.08.2024 на офіційну електронну адресу суду, у зв'язку з чим було виявлено, що дійсно 25 липня 2024 року о 13 годині 46 хвилин від адвоката Лесь Ірини Олександрівни надходило клопотання про перенесення дати судового засідання по справі №494/3698/24 з додатками (свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності, договір про надання правничої допомоги, ордер на надання правничої допомоги, копія квитків на потяг та на літак). Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що зазначене клопотання не було зареєстроване та передано судді по справі. На момент надання відповіді працівник суду, котрий 25 липня 2024 року був відповідальний за отримання, роздруківку та реєстрацію електронної пошти знаходиться у відпустці, а тому більш повну інформацію можливо буде надати після отримання від відповідальної особи пояснень щодо виниклих обставин (а.с. 45).
Розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_2 за умови вчасного надіслання заяви про перенесення судового розгляду, суд першої інстанції порушив його права в судовому процесі, передбачені ст. 268 КУпАП, і позбавив його можливості брати участь в судовому розгляді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою.
Порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП є безумовною підставою для скасування судового рішення у зв'язку з порушенням прав ОСОБА_2 на захист.
На підставі вищевикладеного, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції порушив норми процесуального права, вважаю за необхідне скасувати постанову судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року та прийняти нову постанову.
Однак, згідно із вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване правопорушення вчинено 06 травня 2024 року. Справа розглянута судом першої інстанції з порушенням права на захист ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
На час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КпАП України, закінчився. Дана обставина виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, а відповідно справа про адміністративне правопорушення підлягає припиненню.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Як зазначив, ВАСУ в своїх правових висновках, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а постанова судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року скасуванню в повному обсязі, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нової постанови, якою закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Миколаївського районного суду Одеської області від 30 липня 2024 року скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік