Номер провадження: 11-сс/813/1322/24
Справа № 522/10801/19 1-кс/522/4077/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2024, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Одеської обласної прокуратури, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016160000000181 від 14.03.2016,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2024, відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що згідно з п. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лишу у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвалу слідчого судді постановлено з порушенням норм процесуального права.
Доводи обґрунтовує тим, що скаргу на бездіяльність прокурора ним була подана у строк передбачений ст. 304 КПК України.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд справи у тому ж суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Тому главою 26 КПК України і передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадій досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
При цьому, стаття 303 КПК України наводить вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора на досудовому розслідування.
Зокрема, в ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Як вбачається з матеріалів судової справи 22.07.2024 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №42016160000000181 від 14.03.2016 року.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 слідчий суддя вказав, що вимоги заявника викладені в прохальній частині скарги не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК України, оскільки таке оскарження не передбачено КПК України.
Скаржник вказує, що його клопотання було подане прокурору в порядку ст. 36 КПК України.
Згідно з вказаною нормою прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений у тому числі скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих. Зазначена норма встановлює право прокурора скасувати постанови слідчих, а не його обов'язок, строк якого чітко регламентований КПК України. Отже прокурор, бездіяльність якого оскаржується, не мав саме обов'язку розглядати скаргу скаржника в порядку ст. 36 КПК України.
Таким чином, бездіяльність прокурора у порядку ст. 36 КПК України не може бути оскаржена до слідчого судді, у зв'язку з чим аргументи слідчого судді зазначені в оскаржуваній ухвалі є вірними, а доводи ОСОБА_6 про безпідставну відмову у відкритті провадження у справі є необґрунтованими.
Водночас ч. 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 постановлена з дотриманням вимог статей 303, 304 КПК України, підстав для скасування не має.
Приймаючи до уваги наведене, аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись вимогами статтями 303, 304, 376, 404, 405, 407, 409, 413, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу заявника - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2024, якою відмовлено відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Одеської обласної прокуратури, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016160000000181 від 14.03.2016 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4