Справа № 504/2452/24
Номер провадження 3/504/1498/24
03.10.2024с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, посвідчення водія НОМЕР_1 видане МРЕВ №2 від 06.03.2007, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
на розгляд Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, повідомила, що транспортним засобом в дату, час та в місці вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення не керувала. Дійсно, цього дня вона вживала алкогольні напої в себе на дачі, та надала належний їй транспортний засіб сторонній особі, своєму працівнику. Після цього, ця особа поїхала придбати паливо та повернулася до місця знаходження її дачі. Працівники поліції, не могли задокументувати вчинення нею адміністративного правопорушення, а тому почали погрожувати вилученням транспортного засобу. З цих підстав, вона під час складення протоколу про адміністративне правопорушення не заперечувала, що вчинила керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
В судовому засіданні, захисник, адвокат Бабков В.Д., звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі, з підстав відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_2 23.05.2024 о 19:28 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Світле, вул. Горіхова. Захисник зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписала під дією морального тиску. Частину відеозаписів, які виправдовують ОСОБА_1 у цьому правопорушенні працівники поліції суду не надали, факту керування транспортним засобом безпосередньо не сприймали та не зафіксували. До матеріалів справи долучені відеозаписи, які були зроблені не на пристрої, що мають повноваження використовувати працівники поліції, вказані відеозаписи повинні бути визнані недопустимими.
Судом встановлено, що 23.05.2024 о 19:28 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Світле, вул. Горіхова, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд а стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager, результат становить 0,74 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 23.05.2024 серії ААД №468471, складений уповноваженою особою та підписаний ОСОБА_1 без зауважень;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.05.2024, яка повідомила, що вживала пиво та 23.05.2024 19:28 год. керувала транспортним засобом, була зупинена працівниками поліції. Пройшла огляд на стан сп'яніння, з результатом погодилась;
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 23.05.2024, який вказані пояснення підтвердив будучи допитаним у статусі свідка в ході розгляду справи. ОСОБА_2 повідомив, що йому поскаржилися працівники магазину, на те, що біля магазину, хтось швидко їздить. Внаслідок чого, було викликано екіпаж поліції. Автомобіль, який їздив біля магазину був встановлений, і свідок слідував за цим автомобілем до місця його зупинки. Після чого, на місце зупинки прибула поліція. З водійських дверей автомобіля вийшла гр. ОСОБА_3 , яку працівники поліції запитали чи вона вживала алкоголь. Гр. ОСОБА_3 повідомила, що вживала. Після цього, здійснювалось оформлення матеріалів. Свідок повідомив, що рух автомобіля ОСОБА_1 фіксувався за допомогою відеореєстратора, який знаходився в автомобілі свідка. При цьому, свідок повідомив, що в нього наявний відеозапис, який виготовлений за допомогою мобільного телефону належного свідку, який у судовому засіданні не досліджувався, оскільки не був долучений до протоколу;
-роздруківкою приладу Alkotest Drager 6820, прилад - 0892, тест №298, відповідно якого, результат огляду ОСОБА_1 становить 0,74 проміле;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-відео записами з ПВР, які досліджено в ході розгляду справи;
-поясненнями свідка ОСОБА_4 , який допитаний судом за клопотанням сторони захисту і в судовому засідання вказав проте, що перебуваючи на добовому чергуванні, поліцейськими було отримано повідомлення від підрозділу сприяння, який діє на території Фонтанської ОТГ, відповідно до якого водій автомобіля «Outlander» чорного кольору їздить у населеному пункті у стані сп'яніння. На вказане повідомлення поліцейські відреагували та вирушили на місце події. По прибуттю та виявленню, вказаного автомобіля поліцейські почали слідувати за вказаним автомобілем, проте вони рухалися за автомобілем підрозділу сприяння. На вимогу поліцейських зупинити транспортний засіб та увімкнені проблискові маячки, водій автомобіля «Outlander» не реагував. За кермом автомобіля була жінка «Юлія», яка намагалась заїхати на територію свого домоволодіння, проте не змогла цього зробити через зачинені ворота. Вказана особа пройшла огляд на стан сп'яніння, повідомляла, що була за кермом, з результатом огляду погодилася, претензій до поліцейських немала. Подія фіксувалася на патрульний відеореєстратор, мобільний телефон поліцейського, а також на пристрій відеоспостереження, що був наявний в автомобілі підрозділу сприяння. Свідок не заперечував, що рух транспортного засобу не був зафіксований на патрульний відеореєстратор, а був зафіксований на пристрій, що перебував в автомобілі підрозділу сприяння. Свідок повідомив, що транспортним засобом керувала гр. ОСОБА_1 і вказане він бачив особисто, з пасажирського сидіння автомобіля вийшла особа чоловічої статі;
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 23.05.2024, який повідомив, що був свідком того як ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пройшла огляд на стан сп'яніння, результат якого становив 0,74 проміле;
-показаннями свідка ОСОБА_5 який допитаний судом за клопотанням сторони захисту та в судовому засіданні повідомив, що працює охоронцем в ОС «Степове», на його мобільний телефон зателефонували працівники магазину, та повідомили що двоє осіб у нетверезому стані керують чорним автомобілем. Після чого, ОСОБА_2 повідомив про вказаний факт працівників поліції. Біля магазину ОСОБА_2 хотів поговорити з вищевказаними людьми, але вони побачили його та жінка сіла на водійське сидіння, чоловік на пасажирське та вони поїхали від магазину. На автомобілі Mercedes Vito свідок разом з ОСОБА_2 та його дружиною почали переслідувати автомобіль «Outlander». Вказаний автомобіль зупинився біля воріт будинку, за ним перпендикулярно зупинився Mercedes Vito та за ним відразу приїхали працівники поліції. ОСОБА_1 вийшла з авто з водійського місця, та спочатку повідомляла працівникам поліції що керувала транспортним засобом, потім говорила що керував чоловік, що їхав з нею в авто, згодом знову повідомила, що була водієм. ОСОБА_1 на вимогу поліцейських пройшла огляд на стан сп'яніння та відносно неї був складений протокол за ч. 1 ст. 130КУпАП. Працівники поліції не здійснювали тиску на ОСОБА_1 , однак повідомляли, що на місце може приїхати евакуатор та вилучити автомобіль «Outlander». Щодо наданих раніше письмових пояснень, які відрізняються він наданих пояснень в судовому засіданні, ОСОБА_5 повідомив, що не пам'ятає, що писав у поясненнях на місці події, оскільки пройшло багато часу та надає правдиві пояснення суду.
Відповідно до п. 2.9.А Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктивно з'ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд визнає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, кваліфікація його дій працівниками поліції є вірною.
Щодо доводів сторони захисту про повну надуманість обставин справи, суперечностей у поясненнях наданих свідками та відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки надавали послідовні показання, щодо того факту, що після зупинки транспортного засобу «Outlander», з водійського місця автомобілю вийшла саме ОСОБА_1 , яка в подальшому підтвердила факт керування нею автомобілем. Жодних суперечностей чи невідповідностей, щодо даної обставини суд не вбачає.
Крім того, факт керування транспортним засобом, особою, що притягається до відповідальності підтверджується дослідженими у судовому засіданні відео записами, з назвами «0046.MP4», «0047.MP4» та «0048.MP4», які визнаються судом допустимими доказами, оскільки здійснені на портативний нагрудний відео реєстратор поліцейського та відображають події, що є предметом розгляду у вказані справі. На даних відео записах зафіксований діалог між ОСОБА_1 та працівником поліції, в подальшому процес огляду останньої на стан сп'яніння. В ході діалогу з поліцейським ОСОБА_1 повідомляє про факт керування нею автомобілем. При цьому жодного тиску на неї працівник поліції не здійснює, вона перебуває у спокійному стані, посміхається, жартує та проходить огляд на стан сп'яніння.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується і протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_6 зазначила - «пила пиво та сіла за кермо. З протоколом згодна», і наданими нею письмовими поясненнями, відповідно яких, остання повідомила, що вживала пиво та 23.05.2024 19:28 год. керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції. Пройшла огляд на стан сп'яніння, з результатом погодилась.
Суд погоджується з доводами захисника про підтвердження того факту, що працівниками поліції не було здійснено зупинку транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , проте, дослідженими доказами встановлений факт такого керування у стані алкогольного сп'яніння.
Суд також зауважує, що версію подій про які вказує ОСОБА_1 , про те, що транспортним засобом, який належить їй, у день події керував її працівник, працівникам поліції остання не повідомляла, як і не вказувала про це в своїх письмових поясненнях.
Доводи захисника про те, що до матеріалів прави не додано певних відеозаписів, які були здійсненні працівниками поліції, суд відхиляє, оскільки жодних доказів цьому не надано. Та обставина, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про наявність ПВР 00138, хоча в цей день поліцейському ОСОБА_4 було видано ПРВ 00136 на висновки суду не впливає, оскільки з долучених до протоколу відеозаписів вбачається, що такі стосуються виключно події, що є об'єктом розгляду судом, а тому вказане суд розцінює, як описку, що допущена поліцейським у протоколі.
Суд враховує певні розбіжності в показаннях свідків, що допитувалися в ході судового розгляду, проте вказані розбіжності жодним чином не підтверджують версію сторони захисту, щодо керування автомобілем не ОСОБА_1 , а іншої особою. І навпаки, усі свідки зазначили, що саме ОСОБА_1 , після зупинки транспортного засобу, виходила з водійського місця автомобіля, повідомила, що саме вона керувала транспортним заособом та пройшла огляд на стан сп'яніння.
Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України»).
Суд констатує, що інші доводи сторони захисту з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення є загальними, та не спростовують висновків суду, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, як і сам протокол є належними та допустимими доказами винуватості особи.
Визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, за вчинене порушення, суд звертає увагу на безальтернативність адміністративного стягнення за дане порушення та вважає необхідним накласти на правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,6 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя А. В. Якимів