03 жовтня 2024 року Єдиний унікальний № 501/4110/24 Провадження № 3/501/1415/24
Іменем України
03 жовтня 2024 року м. Чорноморськ
Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,
розглянувши адміністративний матеріал якій надійшов з ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області № 501/4110/24 (3/501/1415/24) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомо, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Стислий виклад правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення (серія ВАД № 169206 від 13 вересня 2024 року) вбачається, що ОСОБА_1 , будучи батьком малолітньої дитини не виконує передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13 вересня 2024 року о 22:25 годині перебуваючи за адресою: вул. Хантадзе буд. 3, м. Чорноморську, вживала слабоалкогольний напій марки «Фраголіно» винний напій об'ємом 0,33 л.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Позиція учасників судового процесу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, поважної причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи, що ОСОБА_1 є обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, заходів для явки до суду не вжив, тому розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться за відсутності ОСОБА_1 , який про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене суд, вважає за можливим продовжити розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 на підставі наданих суду доказів.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Мотивувальна частина та застосовані правові норми.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Частина 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків. Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повинно бути доведено, які саме обов'язки не були ним виконані і яким законодавством передбачене їх виконання.
Тобто, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов виховання дітей.
Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено від виконання яких саме обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини ухилився ОСОБА_1 , суд не може вважати протокол про адміністративне правопорушення належним доказом винуватості особи.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджено ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини, а також відсутні будь-які інші докази, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі.
Суд, самостійно не може встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення, та розглядає справу в межах обставин, які зазначені в протоколі.
Будь-яких належних та допустимих доказі на підтвердження вини ОСОБА_1 в невиконанні своїх батьківських обов'язків особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Висновки суду щодо застосування адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з недоведеністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя