03 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4288/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року (суддя Брегей Р.І.) в справі № 340/4288/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-838 від 14 березня 2024 року про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, з урахуванням виплачених сум; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-838 від 14 березня 2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вважає, що позивач набув право на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з 01 січня 2018 року, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, адже пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 2011 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як пенсіонер по лінії Міністерства юстиції України і отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1-2 постанови Уряду України від 21 лютого 2018 року №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, котрий затверджено постановою Уряду України від 13 лютого 2008 року №45.
На підставі рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 від 17 грудня 2019 року Департамент склав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 05 березня 2019 року від 14 березня 2024 року №9/3-838.
04 квітня 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ зі заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки Департаменту з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.
Відповідач відмовив у задоволенні заяви з підстав, що нормативно-правовий акт, який регулював спірні правовідносини, втратив чинність 05 березня 2019 року.
Суд першої інстанції вважав, що сума недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року є шкодою, яка спричинена дією протиправного нормативно-правового акту, яка має бути стягнута шляхом пред'явлення позову до держави стосовно стягнення шкоди.
Судом першої інстанції зазначено, що якби звернення до суду мало місце до вирішення публічно-правового спору стосовно протиправності приписів постанови № 103, то суд мав би розглянути правомірність розміру пенсії позивача за спірний період.
Також судом першої інстанції зазначено про неврахування правового висновку Верховного Суду в справі № 380/103/22 у аналогічних правовідносинах.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Департаментом з питань виконання кримінальних покарань 14 березня 2024 року видана ОСОБА_1 довідка про розмір грошового забезпечення № 9/3-838 станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії.
Позивач 04 квітня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ з питання перерахунку пенсії позивача за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 14 березня 2024 року № 9/3-838.
Листом від 19 квітня 2024 року ГУ ПФУ повідомлено про відсутність підстав для такого перерахунку пенсії.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ).
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Відтак, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
За положеннями пунктів 1 та 2 постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Постановою № 103 фактично змінені умови пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення за Законом №2262-ХІІ, що суперечить приписам як статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, так й статті 5 Закону №1058-IV.
Відповідно до частин першої - третьої статті 3 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Оскільки постанова № 103 як правовий акт не відповідає Законам № 1058-IV та №2262-ХІІ, суд має застосовувати правові акти, які мають вищу юридичну силу, тобто Закони № 1058-IV та № 2262-ХІІ.
Згідно зі статтею 52 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.
Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Відтак, позивач мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Пункти 1, 2 постанови № 103 визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, яка передбачає, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, саме з 05 березня 2019 року пункти 1 та 2 постанови № 103 втратили чинність.
Разом з тим, враховуючи, що постанова № 103 як правовий акт не відповідає Законам № 1058-IV та № 2262-ХІІ, є протиправними дії відповідача з відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року.
Судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 11 серпня 2023 року у справі № 380/103/22, відповідно до якої з урахуванням вимог статті 7 КАС України, також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Дана правова позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18, згідно з якою право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.
Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 14 березня 2024 року № 9/3-838.
Висновок суду першої інстанції про те, що сума недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року є шкодою, яка спричинена дією протиправного нормативно-правового акту, яка має бути стягнута шляхом пред'явлення позову до держави стосовно стягнення шкоди, не відповідає висновкам Верховного Суду у приведених вище справах, які мають враховуватися судами відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, адже відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Той факт, що в довідці зазначено про зміну розміру грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, тому перерахунок пенсії проведено з 01 квітня 2019 року, не свідчить про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018 року, адже позивач набув право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018 року.
Суд звертає констатує, що оскільки саме з 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно, з урахуванням того, що відповідно до постанови № 103 має бути здійснений перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ пенсій з 1 січня 2018 року, то й довідка, видана позивачу після втрати чинності відповідними положеннями постанови № 103, є підставою для перерахунку пенсії саме з 01 січня 2018 року.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, як таких, що заявлені передчасно.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, права якої порушені цим рішенням.
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
У вказаній частині позовних вимог право позивача не є порушеним, адже при звернення до органу Пенсійного фонду позивач не ставив питання про перерахунок пенсії виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, органом Пенсійного фонду це питання не розглядалось, тому суд доходить до висновку про відсутність в цій частині порушеного права позивача.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року в справі № 340/4288/24 задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року в справі № 340/4288/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити в справі № 340/4288/24 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-838 від 14 березня 2024 року про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25009) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-838 від 14 березня 2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03 жовтня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 03 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко