02 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3945/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №280/3945/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ІНФОРМАЦІЯ_3 09 вересня 2024 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №280/3945/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі та докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року скаржник отримав 11 вересня 2024 року (середа), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему “Електронний суд».
Враховуючи те, що скаржнику надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги та враховуючи дату отримання ним ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху - 11.09.2024 року, останнім, десятиденним днем визначеним судом для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням перебігу процесуальних строків визначених статтею 120 КАС України для скаржника було 23 вересня 2024 року (понеділок), включно.
Відповідно до частини п'ятої статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи положення вищезазначеної норми, питання щодо повернення апеляційної скарги у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції мав вирішити у період з 24.09.2024 року по 30.09.2024 року (понеділок, перший робочий день з урахуванням норм ст. 120 КАС України), включно.
При цьому, під час вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зобов'язаний врахувати правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 20 липня 2023 року у справі № 300/2856/22 (провадження № К/990/32669/22) згідно з якою, суд першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання учасниками процесу встановлених судами строків на усунення недоліків поданих заяв (клопотань, скарг тощо) повинні враховувати розумний строк між останнім днем строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги, часом поштового пересилання та часом здійснення канцелярією суду реєстрації такої заяви заявника/скаржника про усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.
Так, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що скаржник 30 вересня 2024 року надав до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що надані скаржником 30.09.2024 року платіжні інструкції №8003 та №8004 не свідчить про своєчасне усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору у встановлений судом строк, оскільки враховуючи дату отримання скаржником ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху - 11 вересня 2024 року, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було - 23 вересня 2024 року (понеділок), натомість сплату судового збору було здійснено 27 вересня 2024 року, тобто після спливу встановленого судом десятиденного строку для надання такого документу, що свідчить про не сумлінне виконання свого обов'язку скаржником.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату ухвалення рішення, що оскаржується - 12.08.2024 року був більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, недолік якої не усунуто у встановлений судом строк, чітко виконує правило поведінки, встановлене Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, суд апеляційної інстанції не може прийняти до розгляду апеляційну скаргу недолік якої усунуто скаржником після закінчення встановленого судом строку, оскільки таким чином фактично збільшить десятиденний строк наданий судом на усунення недоліку апеляційної скарги з підстав не сумлінного ставлення скаржника до своїх обов'язків протягом такого строку та надасть перевагу одній стороні процесу перед іншою, яка чекає від суду неухильного дотримання норм процесуального законодавства.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Суд апеляційної інстанції вважає, що скаржник, який не усунув недолік апеляційної скарги у встановлений судом строк не міг мати обґрунтованих сподівань на те, що провадження за його апеляційною скаргою в подальшому буде відкрито, в той час як інший учасник справи, який має обґрунтовані сподівання на те, що судом буде дотримано тих умов, які було встановлено для учасників справи.
Прийняття апеляційної скарги та відкриття провадження за апеляційною скаргою, недолік якої не усунуто у встановлений строк призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкту владних повноважень, що є неприпустимим та порушує принцип рівності учасників справи.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що скаржником не усунуто недолік апеляційної скарги в частині надання доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Наданий суду апеляційної інстанції скріншот щодо формування електронної пошти із вкладенням апеляційної скарги у справі №280/3945/24 не свідчить про виконання скаржником вимог процесуального законодавства щодо надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів, а саме апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постановах від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21 альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
В свою чергу, у разі звернення до суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд» скаржник зобов'язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему «Електронний суд» поданих до суду документів або, у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що саме підсистема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» є офіційним сервісом який використовується у роботі суду. В той час як листування через електронну адресу, без використання підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», не гарантує дотримання усіх прав іншої особи на отримання документів, так як суд позбавлений можливості перевірити відповідність вкладення направленого іншій строні тому документу, що був отриманий судом, як і перевірити факт самого направлення такого документу іншому учаснику справи.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року, яку було отримано скаржником 11.09.2024 року, йому було доведено до відома вищезазначене, натомість скаржник цей недолік апеляційної скарги не усунув.
Неусунення зазначеного недоліку апеляційної скарги перешкоджає відкриттю апеляційного провадження у цій справі, оскільки суд позбавлений можливості перевірити відповідність вкладення направленого іншій стороні через електронну пошту скаржника, без використання підсистеми «Електронний суд», тому документу, що був отриманий судом, як і перевірити факт самого направлення такого документу іншому учаснику справи.
Суд апеляційної інстанції зауважує і на тому, що прийняття судом апеляційної скарги з таким недоліком дасть обґрунтовані сподівання скаржнику на звернення до суду з апеляційними скаргами в майбутньому без надання доказів надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему «Електронний суд» поданих до суду документів або, у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», доказів надсилання таких документів листом з описом вкладення, що свою чергу при масовому прийнятті таких апеляційних скарги призведе до дисбалансування виконання вимог процесуального законодавства як судом так і самим скаржником.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі «Смірнова проти України» зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Не застосування судом встановлених законом наслідків не усунення скаржником такого недоліку апеляційної скарги як надання до суду апеляційної інстанції доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним через підсистему «Електронний суд» апеляційної скарги з доданими до неї документами, враховуючи те, що скаржнику ухвалою суду роз'яснено необхідність усунення такого недоліку та шляхи його усунення свідчить про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 10 вересня 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №280/3945/24 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 02 жовтня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва