Єдиний унікальний номер 448/1538/24
Провадження № 3/448/817/24
03.10.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання - Романченко І.А., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,
за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, -
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 19.08.2024 року о 14:40 год. по вул.Зелена, 39А в с.Пісок Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «TOYOTA YARIS», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», що підтверджується тестом №1100, результат огляду становить 2,74‰ проміле. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Він же, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «TOYOTA YARIS», номерний знак НОМЕР_1 , 19.08.2024 року о 14:40 год. по вул.Зелена, 39А в с.Пісок Яворівського району Львівської області, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив з'їзд в кювет та зіткнення з деревом. В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначений транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України.
ІІ. Позиція учасників справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав обставини, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД №751272 та серії ААД №751273 від 19.08.2024р., складених за ознаками правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п.2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.2.9 «а» даних Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
З диспозиції ст.124 КУпАП відомо, що відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння чітко регламентована ст.266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ІV. Оцінка обставин справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Крім зізнання, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 751272 від 19.08.2024 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2024р., яка містить відомості про характер механічних пошкоджень, які внаслідок ДТП отримав транспортний засіб - автомобіль марки «TOYOTA YARIS», номерний знак НОМЕР_1 ; рапортом помічника чергового ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Тишкевича І.М. від 19.08.2024р.; відеозаписом, який міститься на СD-диску, з якого зокрема вбачається, що після приїзду поліцейських на місце дорожньо-транспортної пригоди ними виявлено автомобіль марки «TOYOTA YARIS», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в кюветі після зіткнення з деревом, а згодом і поясненнями водія даного транспортного засобу - ОСОБА_1 .
Вказані вище докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім зізнання, факт вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №751273 від 19.08.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зокрема приладу «Алкотест Драгер 6820»; роздруківкою - показником приладу «Алкотест Драгер 6820» (результат тесту: 2,74‰); відеозаписом, який міститься на СD-диску; іншими матеріалами справи.
Наявний в матеріалах справи та досліджений в судовому засіданні відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 . Даний відеозапис та перегляд його змісту вказує на те, що на місці дорожньо-транспортної пригоди у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, після чого працівник поліції запропонувала пройти йому відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Водій ОСОБА_1 декілька разів продував даний прилад, однак після кожного разу поліцейська пояснювала йому, що він не достатньо продуває видихуваного повітря та просила його в черговий раз продути такий. Після того, як ОСОБА_1 пропонують пройти огляд, нагрудні камери поліцейських зафіксували як він безліч разів намагався подути в прилад, однак не видихав достатньої кількості повітря. Він не реагував на вказівки поліцейських, як правильно використовувати алкотестер. З вказаної причини прилад і тривалий період часу не видавав результату. Лише після чергового продуття, алкотестер показав результат 2,74 проміле.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні наступних адміністративних правопорушень: - порушенні ним як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу; - у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП відповідно.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП,- не встановлено.
У ч.2 ст.36 КУпАП вказано, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За загальним правилом більш серйозним визнається правопорушення, за яке встановлена більш сувора міра адміністративного стягнення (більший розмір штрафу, більш тривалий строк громадських робіт, застосування штрафу замість попередження, застосування арешту замість штрафу, тощо).
При цьому, види адміністративних стягнень закріплено в ст.24 КУпАП, в якій їх зазначено з урахуванням зростання суворості.
З огляду на наведені положення закону, вважаю за необхідне у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким у даному випадку є правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки санкція даної статті передбачає накладення адміністративного стягнення у виді, зокрема, штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідно до ст.24 КУпАП є більш суворою мірою адміністративного стягнення ніж стягнення, що передбачене ст.124 КУпАП.
Таким чином, з врахуванням характеру вчинених правопорушень, в тому числі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке є тяжким порушенням Правил дорожнього руху, високу ступінь його суспільної небезпеки, враховуючи особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн.*0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАПта призначити йому адміністративне стягнення з врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак