про залишення позовної заяви без розгляду
03 жовтня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/8558/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянув у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 01.01.2024 №10292701/31618527;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН складену та подану на реєстрацію ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" податкову накладну №14 від 31.03.2023, направлений на реєстрацію 13.04.2023.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом. На підставі приписів частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 КАС розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
30.07.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що предметом судового розгляду є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 01.01.2024 №10292701/31618527. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, датою закінчення строку для судового оскарження рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області є 01.07.2024, однак до суду позивач звернувся 15.07.2024.
У період з 26.08.2024 по 02.10.2024 включно суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці, внаслідок чого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду розглянуто судом 03.10.2024.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши подане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частин 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору, оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічний правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №60/20468/18.
Предметом судового розгляду є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 01.01.2024 №10292701/31618527.
Як свідчать матеріали справи ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" оскарження вказаного рішення у адміністративному порядку не здійснювалося.
В свою чергу, позивач з позовною заявою звернувся до суду 15.07.2024.
Зазначене свідчить про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 122, 240, 241, 243, 248, 256, 264, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (вул. Конституції, 13, м. Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 31618527) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що позивач після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Костенко