03 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18790/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/18790/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024; справу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду .
14.08.2024 справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому, серед іншого, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для правильного врегулювання спору.
Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справою незначної складності, є прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Статтею 262 КАС України визначено особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, суд зазначає, що ч. 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Суд зазначає, що ця справа є справою незначної складності з усталеною судовою практикою судів як апеляційної, так і касаційної інстанцій. Крім цього, предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру; рішення, яке оскаржуються, не стосується нарахування грошових зобов'язань.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/18790/23 необґрунтоване та підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 229, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Залишити без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/18790/23.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя Г.В. Костенко