03 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9126/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,
Головне управління ДПС в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом у загальному розмірі 118018,55 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/9126/24, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому 18.09.2024 до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Так, ОСОБА_1 з 04.04.2022 являється мобілізованим та одразу був направленим в зону ведення активних бойових дій. Виконання своїх конституційних обов'язків, що виражається у несенні військової служби в складі Збройних Сил України, позбавило ОСОБА_1 з об'єктивних причин, які від нього не залежали, можливості користуватися наданими в оренду земельними ділянками. Відтак, підстави для нарахування плати за договорами оренди відсутні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа-підприємець (рнокпп НОМЕР_1 ) /а.с.9-11/.
За даними позивача, за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 118018,55 грн /а.с.5/, який виник за наступних підстав.
Відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю від 03.02.2022 №9016919804 /а.с.12/, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в загальній сумі 143948,59 грн.
Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.
З урахуванням часткової сплати, за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі з орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 118018,55 грн /а.с.13-16/.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).
Наявність податкового боргу за відповідачем підтверджується відомостями облікової картки платника податків, копія якої наявна в матеріалах справи.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених положень 10.05.2023 контролюючим органом винесено податкову вимогу №0002284-1306-1631 на суму узгодженого податкового боргу у розмірі 127872,55 грн, яка отримана відповідачем /а.с./6-8/.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.
Наявну суму податкового боргу відповідачем самостійно не погашено, про що свідчать наявні у матеріалах справи витяги із інтегрованої картки.
Щодо посилання відповідача на положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, яка визначає наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України не застосовуються до податкових правовідносин, які регулюються спеціальним законом.
Так, пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Отже, суд зазначає про доцільність застосування спірних правовідносин положень Податкового кодексу України.
Крім того до суду не надано доказів, що між сторонами за договором оренди землі від 18.06.2014 було узгоджено звільнення від орендної плати орендаря - ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене суд знаходить доведеним факт наявності у відповідача податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 118018,55 грн.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 118018,55 (сто вісімнадцять тисяч вісімнадцять гривень пятдесят пять копійок) на розрахунковий рахунок UA168999980334119815000016682, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Кобеляки/18010900, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко