03 жовтня 2024 рокуСправа № 280/6055/21 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені, відшкодування шкоди,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені, відшкодування шкоди.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 позов Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невідображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розміріі 2 774 673,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2019 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ».
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 66 364,10 грн.
Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю контролюючого органу, у розмірі 6000,00 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 931,16 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №280/6055/21 залишено без змін
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №280/6055/21 набрало законної сили 26.01.2022.
17.09.2024 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якому позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №280/6055/21 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 66364,10 грн. на підставі виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/6055/21, виданого 28.03.2024 у справі №280/6055/21; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали суду подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №280/6055/21 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 66364,10 грн. на підставі виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/6055/21, виданого 28.03.2024 у справі №280/6055/21.
25.09.2024 представником Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області надано до суду додаткові пояснення в яких заперечує проти зазначеної заяви в повному обсязі та зазначає, що при опрацюванні пакету документів, поданих заявником Казначейством встановлено обставину невідповідності боржника, зазначеного у резолютивній частині виконавчого листа, де визначено, що стягнення пені має відбуватись із Державного бюджету України, зазначенню боржника безпосередньо у графі «боржник», де ним визначено Державний бюджет України в особі Головного управління. Тобто заявник не розуміє очевидної різниці між процедурами стягнення з державного бюджету безпосередньо і стягнення з бюджетних асигнувань конкретного державного органу, ототожнює їх, вдаючись при цьому до вимог застосування, не передбачених у конкретному випадку зобов'язальних процесуальних дій, що не є належним способом захисту інтересів ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», оскільки порушення прав як такого стосовно цього ПАТ взагалі не допущено. Казначейство наголошує, що в правовідносинах із заявником жодної протиправної складової допущено не було, відповідних незаконних дій/бездіяльності не встановлено судом, а відповідна заява по суті зводиться до небажання заявника врахувати відповідні норми законодавства, на які посилається Головне управління та здійснити заходи, які усуватимуть обставини, про які листом Головне управління його повідомило. Відтак Головне управлення не вдається до невиконання судових рішень, а усіляко сприяє їх виконанню в розрізі повної відповідності нормам законодавства. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Наголошує, що Казначейство жодним чином не ухиляється від визнання від здійснення кола окреслених законодавством повноважень, як у спірних правовідносинах, так і загалом у своїй діяльності, не вдається до нівелювання конституційного принципу обов'язковості судових рішень та значення судових рішень. Також, Казначейством не відмовлено заявнику у прийнятті відповідного пакету документів, а повернено його для здійснення ним заходів із усунення обставин про які йдеться у листі Головного управління. Враховуючи викладене, при зверненні до суду із заявою про встановлення судового контролю позивачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, а також доказів того, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених ст. 382 КАС України, ухвалене по даній справі судове рішення по суті спору залишиться не виконаним.
27.09.2024 представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надано до суду пояснення, в яких зазначено, що виконання рішення в частині стягнення з Державного бюджету України пені в сумі 66364,10 грн, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, знаходиться повністю в компетенції відповідача 2, якщо він не втратив відповідні повноваження. Єдиною перешкодою невиконання рішення може бути відсутність коштів у Державному бюджеті України в умовах військового стану. Отже, в умовах воєнного стану відшкодування заборгованості з податку на додану вартість та пені, нараховану на таку заборгованість, може бути здійснене з урахуванням фінансових можливостей держави, а саме після проведення видатків на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а також видатків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.
За приписами ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи те, що статтею 382 КАС України не встановлено окремого порядку розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а дана справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву в письмовому провадженні.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши додані до неї письмові докази, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Відтак, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб'єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Суд зазначає, що відповідно до наданого до заяви листа №04.-06.06./6451 від 25.04.2024 Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області повідомило, що боржник у виконавчому листі Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2024 по справі №280/6055/21 вказаний невірно, що не дозволяє головному управлінню здійснити належне виконання рішення суду. Відповідно до вищевикладеного, повертає наданий пакет документів про стягнення коштів без виконання з метою внесення виправлень до виконавчого листа на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2024 по справі №280/6055/21.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Поряд з цим положеннями статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Згідно з частиною 1 статті 3 вказаного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
На виконання вимог цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, згідно з пунктом 20 якого, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з пунктом 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Пунктом 48 Порядку №845 передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
З аналізу наведених правових норм слідує, що Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області як територіальний орган Казначейства, наділене повноваженнями щодо виконання судових рішень по стягненню коштів з державного та місцевих бюджетів на підставі виконавчих листів шляхом безспірного списання коштів, що свідчить про безпідставність повернення виконавчого документа без виконання за пунктом 9 Порядку № 845.
При цьому, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання та обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Зміст рішення суду у справі №280/6055/21 та порядок його виконання є чітким та зрозумілим, жодна зі сторін, у тому числі, відповідач 2, не звертались до суду з питання його роз'яснення.
Крім того, відповідач 2 не наводить причин, які об'єктивно перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі або роблять його неможливим.
На підставі викладеного, беручи до уваги невиконання Головним управлінням Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №280/6055/21, яке набрало законної сили 26.01.2022, суд вважає, що у даній справі наявні підстави для застосування судового контролю за виконанням рішенням суду від 02.11.2021 у справі №280/6055/21 шляхом зобов'язання відповідача 2 подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 66364,10 грн, на підставі виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/6055/21, виданого 28.03.2024 у справі №280/6055/21.
Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання рішення суду, суд керується частиною 2 статті 119 КАС України, згідно з якою, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Також суд враховує, що на теперішній час в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, який зумовлює запровадження пов'язаних із його введенням обмежень, у тому числі фінансового характеру.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне встановити строк два місяці для суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду та подання відповідного звіту до суду з дати отримання цієї ухвали.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду.
Керуючись ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
Заяву Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 в адміністративній справі №280/6055/21 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подати протягом двох місяців з дати отримання даної ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у адміністративній справі №280/6055/21 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 66364,10 грн, на підставі виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/6055/21, виданого 28.03.2024 у справі №280/6055/21.
Роз'яснити, що за наслідками розгляду звіту субєкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника субєкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 03.10.2024.
Суддя М.О. Семененко