02 жовтня 2024 року Справа № 280/7207/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача з обчислення розміру пенсії за віком позивача без зарахування періодів її роботи з 03.04.2014 по 29.02.2015, з 01.03.2015 по 08.12.2015 до її страхового стажу та без зарахування заробітної плати за ці періоди;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 03.04.2014 по 08.12.2015 та заробітну плату за цей період на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, виданих Трамвайним депо імені Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс», у зв'язку із чим перерахувати розмір її пенсії з 04.08.2023.
Крім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1136910 від 17.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 16.06.2016 ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи в російській федерації з 03.04.2014 по 08.12.2015 та заробітної плати за цей період на підставі записів трудової книжки та довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, які наявні в матеріалах електронної пенсійної справи. На виконання рішення суду у справі № 280/6670/23 позивачу з 04.08.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суд України №1-р/2020 від 23.01.2020. Проте, до страхового стажу, на відміну від первинного призначення пенсії по інвалідності, відповідач не врахував епріоди роботи в російській федерації, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, що підтверджується розрахунком стажу позивача та листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 06.02.2024 №0800-0209-8/10033. Позивач вважає дії відповідача з обчислення його пенсії без урахування періодів роботи з 03.04.2014 по 08.12.2015 та заробітної плати за ці періоди протиправними, через що звернулася до суду.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.
09.08.2024 до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у яких зазначено, що зарахування до страхового стажу періодів роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі-Держави СНД), в тому числі до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та врахування заробітної плати з 01.01.2004 за періоди роботи на території Держав СНД здійснюється при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД, на території якої проводилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Проте, з 23.12.2022 дія Конвенції про правову допомогу у правовідносинах з російською федерацією не застосовується. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначена пенсія на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 280/6670/23, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 04.08.2023 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод / договорів. На сьогодні такі двосторонні угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Молдова. З огляду на викладене, ОСОБА_1 з 04.08.2023 пенсія призначена відповідно до ст.ст. 24, 40 Закону № 1058, тобто без врахування періодів роботи на території російської федерації: з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015. Звертає увагу, що додані до позовної заяви довідки про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, видані Трамвайним депо імені Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс», позивачем до заяви про призначення пенсії від 04.08.2023 не додавались. Враховуючи наведене, для розрахунку пенсії за наданими довідками станом на час прийняття оскаржуваного рішення не існує законних підстав.
19.08.2024 судом отриманий відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує, що рішення суду у справі № 280/6670/23 виконано та заявниці призначено з 04.08.2023 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. При призначенні пенсії відповідно до рішення суду до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 03.04.2014 по 08.12.2015, з 01.03.2015 по 08.12.2015 та заробітну плату у ці періоди на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік № 00001069 від 02.06.2016 та за 2015 рік № 00001070 від 02.06.2016 та № 00001071 від 02.06.2016, оскільки вказані періоди роботи відсутні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зарахування періодів роботи після впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі довідок не передбачено діючим законодавством. Одночасно, зазначені вище довідки не містять відомостей про сплату страхових внесків. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 02.08.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 ; письмові пояснення щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні їй пенсії періоду роботи з 03.04.2014 по 08.12.2015, з 01.03.2015 по 08.12.2015, та заробітну плату за ці періоди на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
04.08.2023 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ухвалено рішення від 11.08.2023 № 083950018563, в якому позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з огляду на те, що вона не досягла 55-річного віку, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 280/6670/23, яке набрало законної сили 29.11.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.08.2023 № 083950018563 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 04.08.2023 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 02.07.1990 щодо періоду 2014-2015 роки наявні записи про роботу у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс»:
05.04.2014 - прийнята водієм трамвая 4 розряду на регулярні міські пасажирські маршрути (наказ від 04.04.2014 № 209);
13.02.2015 - звільнена у зв'язку із закінченням терміну роботи, пункт 2 частини першої статті 77 Трудового кодексу Російської Федерації (наказ від 09.02.2015 № 77 л.с.);
12.03.2015 - прийнята водієм прийнята водієм трамвая 4 розряду на регулярні міські пасажирські маршрути (наказ від 11.03.2015 № 158);
01.12.2015 - філіал трамвайне депо ім.Апакова ДУП «Мосгортранс» приєднано до філіалу Краснопресненьского трамвайного депо ДУП «Мосгортранс» (наказ від 31.08.2015 № 1110);
01.12.2015 - переведено до філіалу Краснопресненьского трамвайного депо ДУП «Мосгортранс» водієм трамвая 4 розряду на міські пасажирські маршрути (наказ № 2065-к від 20.11.2015);
08.12.2015 - звільнена за власним бажанням (наказ від 04.12.2015 № 1449-к).
Також у матеріалах справи наявні довідки про доходи фізичної особи позивача за 2014 рік № 00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік № 00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік № 00001071 від 02.06.2016.
У листі від 06.02.2024 № 0800-0209-8/10033 Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області повідомлено, що ОСОБА_1 , призначена пенсія на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 280/6670/23, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 04.08.2023 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначається на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058). При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058. З огляду на викладене, ОСОБА_1 , з 04.08.2023 пенсія призначена відповідно до ст. 24, 40 Закону № 1058, тобто без врахування періодів роботи на території російської федерації: з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015.
До вказаного листа пенсійним органом також надані копії документів, що містяться в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , а саме: заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії по інвалідності в 2016 році; розпорядження про останній перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з інформацією про стаж та заробіток, що враховані при обчисленні її розміру.
Відповідно до форми РС-право (сформованій при призначенні пенсії по інвалідності) до страхового стажу ОСОБА_1 зараховані періоди роботи з 05.04.2014 по 08.12.2015 з приміткою «Особливості території» - Росія.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо обчислення розміру пенсії за віком позивача без зарахування періодів роботи з 03.04.2014 по 29.02.2015, з 01.03.2015 по 08.12.2015 до страхового стажу та без зарахування заробітної плати за ці періоди, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Визначення поняття страхового стажу та періоди, з яких складається страховий стаж, наводить стаття 24 Закону № 1058-IV. Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом першим частини другої цієї ж статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (частина перша статті 40 Закону № 1058-IV).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.04.2014 № 13-1) затверджено подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає, зокрема перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
За змістом положень пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм вказує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі її відсутності, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 18.11.2022 у справі № 560/3734/22.
Суд встановив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 280/6670/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 з 04.08.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Разом з тим, до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території Російської Федерації з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015.
Підставою для такого незарахування стало те, що з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території Російської Федерації, призначається на умовах, визначених Законом 1058-IV. При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058.
Розглядаючи зазначені мотиви пенсійного органу щодо неврахування періодів роботи позивача на території Російської Федерації з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015, суд зауважує наступне.
У силу статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується, зокрема, на положеннях міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (закони про пенсійне забезпечення).
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно з статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників Угоди та членів їх сімей здійснюються відповідно до законодавства держави, на території якого вони проживають.
Всі видатки, пов'язані з здійсненням пенсійного забезпечення за вказаною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми договорами (стаття 3 вказаної Угоди).
Статтею 5 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Відповідно до статті 8 Угоди, органи, які здійснюють пенсійне забезпечення в державах-учасницях Угоди, співпрацюють один з одним в порядку, визначеному договором між їх центральними органами.
Згідно зі статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 01.12.1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обставини припинення участі Російської Федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не стосується періодів трудової діяльності позивача, що мали місце на час дії вказаної Угоди, тому не може вплинути на незарахування періодів роботи позивачки.
Варто зауважити що, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення, відповідно до частини першої статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
При цьому, відповідно до частини другої статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Так, 23.12.2022 набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року», відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з Російською Федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 року і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 року і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 року №140/98-ВР.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Надалі дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та діє і на момент ухвалення рішення по справі.
При цьому, посилання відповідача та третьої особи на зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до неї є безпідставним, оскільки незарахування правомірно здобутого позивачем ц країні-агресорі трудового стажу ц той час, коли усі вказані вище міжнародні договори були чинні не може мати негативні наслідки та нівелювати його право на призначення пенсії.
Крім того, в рішенні Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009 чітко зазначено, що конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.
Разом з тим, судом досліджено трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 02.07.1990 та встановлена наявність у ній записів про роботу у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс»: 05.04.2014 - прийнята водієм трамвая 4 розряду на регулярні міські пасажирські маршрути (наказ від 04.04.2014 № 209); 13.02.2015 - звільнена у зв'язку із закінченням терміну роботи, пункт 2 частини першої статті 77 Трудового кодексу Російської Федерації (наказ від 09.02.2015 № 77 л.с.); 12.03.2015 - прийнята водієм прийнята водієм трамвая 4 розряду на регулярні міські пасажирські маршрути (наказ від 11.03.2015 № 158); 01.12.2015 - філіал трамвайне депо ім.Апакова ДУП «Мосгортранс» приєднано до філіалу Краснопресненьского трамвайного депо ДУП «Мосгортранс» (наказ від 31.08.2015 № 1110); 01.12.2015 - переведено до філіалу Краснопресненьского трамвайного депо ДУП «Мосгортранс» водієм трамвая 4 розряду на міські пасажирські маршрути (наказ № 2065-к від 20.11.2015); 08.12.2015 - звільнена за власним бажанням (наказ від 04.12.2015 № 1449-к).
При цьому слід зазначити, що вказані записи щодо періодів роботи позивача з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015 є чіткими, зрозумілими та не підлягають подвійному тлумаченню, виконані належним чином посадовими особами, засвідчені їх підписами та скріплені печатками підприємства, тому повинні бути зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 . Водночас періоди роботи на вказаному підприємстві, які зазначає представник позивача (з 03.04.2014 по 29.02.2015, з 01.03.2015 по 08.12.2015), не відповідають записам трудової книжки.
Як було встановлено судом, при призначенні позивачу пенсії по інвалідності до її страхового стажу були зараховані періоди роботи позивача у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс» з приміткою «Особливості території» - Росія, проте при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем протиправно не зараховані такі періоди роботи.
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як «існуюче майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п.74 рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року «MALTZAN and Others v. Germany»). ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом», вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону.
Відтак статтю 1 зазначеного Протоколу №1 слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей.
Тобто, в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, хто є носіями відповідного права.
Таким чином, офіційно працевлаштувавшись та маючи записи у трудовій книжці з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015, позивач мала правомірні очікування, що відповідні періоди роботи будуть зараховані до страхового стажу.
Щодо позовних вимог у частині зарахування заробітної плати за спірні періоди на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, виданих Трамвайним депо імені Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс», слід зазначити наступне.
Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, періоди роботи за заробітну плату у ці періоди на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016 не зараховано при призначення пенсії, оскільки такі періоди відсутні в реєстрі зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; зарахування періодів роботи після впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі довідок не передбачено діючим законодавством, а такі довідки не містять відомостей про сплату страхових внесків.
Судом встановлено, що у спірні періоди позивач працювала у трамвайному депо ім.Апакова ДУП «Мосгортранс», що підтверджується записами у трудовій книжці, водночас обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Суд зауважує, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.
До матеріалів справи третьою особою долучено службову записку від 08.08.2024 10687/03-16, за змістом якої повідомлено, що довідки про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, видані іноземною мовою підприємством Російської Федерації, надавалися ОСОБА_1 для призначення пенсії по інвалідності, яку ОСОБА_1 отримувала з 11.05.2016 по 31.05.2017, особовий рахунок НОМЕР_2 закритий, пенсійну справу списано в архів. Для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 згадані довідки не надавалися та в новій пенсійній справі не застосовуються.
Судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 04.08.2024 позивачем не надавались довідки про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016 (відсутні у розписці-повідомленні від 04.08.2023 за № 4154), разом з тим, такі довідки були подані позивачем раніше при призначенні пенсії по інвалідності та містяться у матеріалах пенсійної справи позивача.
Реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків. Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
Враховуючи те, що рішення про призначенні пенсії приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (як відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності), суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду щодо розгляду заяв органами пенсійного фонду засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22, відповідно до якої положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 мають легітимну мету (гарантують централізовану та прозора систему контролю за процесами призначення та перерахунку пенсій, мінімізують корупційні ризики, зумовлені особистими контактами з громадянами, попереджають можливі випадки зволікань у прийнятті рішення, оптимізують навантаження на працівників, розширюють способи звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України) та відповідають критерію «якості закону» (зокрема, відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) та не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування).
Таким чином, надавши ще при первинному призначенні пенсії по інвалідності довідки про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, позивач мала правомірні очікування, що такі будуть враховані при подальших перерахунках пенсії, та не могла передбачити відсутність таких в електронній пенсійній справі, яка передалась від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, водночас відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про дії спрямовані на проведення перевірки достатності документів, необхідних для призначення позивачу належного пенсійного забезпечення. Тобто, створюється ситуація, за якої заробітна плата за періоди роботи позивача не може бути врахована при обчисленні пенсії з формальних підстав, що є недопустимим з точки зору верховенства права.
Разом з тим, як судом встановлено, відповідно до форми РС-право (сформованій при призначенні пенсії по інвалідності) до страхового стажу ОСОБА_1 зараховані періоди роботи з 05.04.2014 по 08.12.2015 з приміткою «Особливості території» - Росія. Більш того, судом досліджено документи, додані ГУ ПФУ в Запорізькій області до листа від 06.02.2024 № 0800-0209-8/10033 та з'ясовано, що під час нарахування та виплати пенсії по інвалідності при обчисленні пенсії позивача враховувалась заробітна плата за 2014-2015 роки, у яких вона працювала у трамвайному депо ім.Апакова ДУП «Мосгортранс». Отже, вказані довідки вже були розглянуті та досліджені пенсійним органом та встановлена правомірність їх існування, вони не є скасованими та чинні на момент розгляду справи, докази зворотного матеріали справи не містять.
Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача зарахувати заробітну плату для обчислення пенсії на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії слід зазначити наступне.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Водночас, в силу приписів частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що правосуддя не повинно бути ілюзорним і має забезпечувати реальний захист прав особи і гарантії того, що справу буде вирішено остаточно рішенням в судовому провадженні (рішення від 09.12.2010 у справі «Буланов та Купчик проти України», від 13.02.2011 у справі Чуйкіна проти України.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи те, що судом встановлена протиправність дій відповідача щодо незарахування при призначенні ним пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс» з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди її роботи на території Російської Федерації та заробітну плату на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, виданих Трамвайним депо імені Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс», та здійснити перерахунок пенсії з 04.08.2023 (з дати призначення пенсії) з урахуванням цього страхового стажу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Квитанцією від 31.07.2024 № 6336-1110-3521-6176 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень, який призначив позивачу пенсію без урахування страхового стажу у повному обсязі та без урахування довідок про заробітну плату.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без зарахування до страхового стажу періодів її роботи у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс» з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015 та без урахування заробітної плати на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, виданих Трамвайним депо імені Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи у філіалі трамвайного депо ім. Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс» з 05.04.2014 по 13.02.2015, з 12.03.2015 по 08.12.2015 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.07.1990 та заробітну плату на підставі довідок про доходи фізичної особи за 2014 рік №00001069 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001070 від 02.06.2016, за 2015 рік №00001071 від 02.06.2016, виданих Трамвайним депо імені Апакова Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосгортранс», у зв'язку з чим здійснити перерахунок її пенсії з 04.08.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.10.2024.
Суддя К.В.Мінаєва