02 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/7044/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ віл 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 08.11.2022 по 21.11.2022; з 30.11.2022 по 19.12.2022, та період перебування у відпустці для лікування протягом 30 днів рекомендованою Довідкою ВЛК 20.12.2022 №6177, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 3 08.11.2022 по 21.11.2022; з 30.11.2022 по 19.12.2022, та період перебування у відпустці для лікування протягом 30 днів рекомендованою Довідкою ВЛК - від 20.12.2022 №6177, з урахуванням фактично виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168 невиплачена додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали надійшла заява від 24.04.2024 про усунення недоліків.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Поновлено пропущений строк звернення до суду. Позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
До суду 16 травня 2024 року надійшов відзив на адміністративний позов, до якого долучені витребувані документи. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
У період із 01.07.2024 по 19.07.2024, з 19.08.2024 по 02.09.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що у період з 03.07.2022 по 02.08.2022позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районах н.п. Білогірка Херсонської області, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 №1/894 від 09.09.2022.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2022 №1/894 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 02 серпня 2022 року отримав: Вибухова травма. Закрита черепно-мозкова травма, контузія головного мозку. Акубаротравма. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме: виконуючи бойове завдання в районі с. Білогірка Бериславського району Херсонської області 02.08.2022 близько 07:00 у результаті обстрілу ворожої артилерії під час відбиття збройної агресії російської федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань». Травмування не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння, під час отримання травмування перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет). Травмування, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
У зв'язку із отриманням бойового поранення, позивач проходив лікування та перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: внаслідок отриманої травми, був евакуйований та госпіталізований, що підтверджується формою 100. Відповідно виписки із медичної карти хворого, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 08.11.2022 по 21.11.2022. Відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7058 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 05.12.2022 по 19.12.2022. Відповідно довідки ВЛК від 20.12 2022, Захворювання так пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 17-г графи II Розкладу хвороби ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Проте, додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн позивач, на думку представника позивача, станом на момент подання даного позову не отримав.
Позивач, через представника, звернувся до відповідача із запитом та просив: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному розмірі в період з 02.08.2022 по 13.04.2023, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченою Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, з урахуванням фактично виплачених сум. Виготовити та направити довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 з 05.08.2022 по 22.06.2023. Надати витяги із наказів про вибуття (прибуття) у відпустку за станом здоров'я ОСОБА_1 з 05.08.2022 по 22.06.2023.
Відповідач листом від 05.04.2023 №5764, у відповідь на адвокатський запит зазначив наступне:
"... Старшому сержанту ОСОБА_2 виплачено в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період з 02.08.2022 по 05.09.2022 за час перебування на стаціонарному лікуванні згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №1763/404 та виписки з медичної карти стаціонарного хворого N6769.
Згідно довідки від 06.10.2022 №18401/862, виданої КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Горбачевського» Житомирської міської ради не можливо встановити чи перебував старший сержант ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманою ним травмою під час захисту Батьківщини, тому відсутні підстави для додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за вказаний період.
За період перебування старшого сержанта ОСОБА_4 у відпустці за станом здоров'я з 08.10.2022 по 06.11.2022 на підставі довідки військово-лікарської комісії (далі ВЛК) від 20.12.2022 №6177 відсутні підстави для виплати додатково винагороди в розмірі 100 000 грн, у зв'язку з тим, що відпустка для лікування не пов'язана з травмою отриманою під час захисту Батьківщини.
За періоди стаціонарного лікування старшого сержанта ОСОБА_4 , а саме: 08.11.2022 по 21.11.2022 згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 21.11.2022, виданої КНП «Андрушівська міська лікарня», з 30.11.2022 по 19.12.2022 із медичної карти стаціонарного хворого №7858, виданої КНП «Обласний медичний спеціалізований центр», з 09.03.2023 по 20.03.2023 згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 20.03.2023, виданої КНП «Андрушівська міська лікарня», з 03.04.2023 по 13.04.2023 згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 13.04.2023 виданої КНП «Андршівська міська лікарня» відсутні підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн, оскільки перебування на стаціонарному лікування не пов'язане із отриманою старшим сержантом ОСОБА_5 травмою під час захисту Батьківщини...», а також надано Довідку про доходи від 23.03.2023 №1634/ФЕС 71032.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на лікуванні з 08.11.2022 по 21.11.2022; з 30.11.2022 по 19.12.2022, та період перебування у відпустці для лікування протягом 30 днів рекомендованою Довідкою ВЛК від 20.12.2022 №6177, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 та тримає й на дату розгляду справи судом.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку да
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 до постанови №168, постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні та перебуванням у відпустці, у зв'язку з отриманням 02.08.2022 поранення.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №1/894 від 09.09.2022 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 02 серпня 2022 року позивач отримав: Вибухова травма. Закрита черепно-мозкова травма, контузія головного мозку. Акубаротравма. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме: виконуючи бойове завдання в районі с. Білогірка Бериславського району Херсонської області 02.08.2022 близько 07.00 у результаті обстрілу ворожої артилерії під час відбиття збройної агресії російської федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань». Травмування не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння, під час отримання травмування перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет). Травмування, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. .
У ході розгляду справи встановлено, що з 08.11.2022 по 21.11.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Андрушівській ЦРЛ, що підтверджується випискою із медичної карти хворого денного стаціонару. Відповідно до виписки із медичної карти №7058 стаціонарного хворого, яка видана КНП "Обласний медичний спеціалізований центр": направлення в стаціонар 30.11.2022, у стаціонарі у відділенні №9 надходження 05.12.2022, виписка 19.12.2022.
Відповідно довідки ВЛК від 20.12.2022, Захворювання так пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 17-г графи II Розкладу проходженням військової служби. На підставі статті 17-г графи II Розкладу хвороби ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Спірним періодом у справі є: з 08.11.2022 по 21.11.2022; з 30.11.2022 по 19.12.2022, та період перебування у відпустці для лікування протягом 30 днів рекомендованою Довідкою ВЛК 20.12.2022 №6177.
За період з 08.11.2022 по 21.11.2022 позивач не надав відповідачу висновок ВЛК, а надав виписку із медичної карти хворого денного стаціонару від 21.11.2022, в якій, зокрема, зазначено про лікування залишкових явищ контузії.
Тобто доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, у вказаний період, до суду не надано.
Відповідно до довідки про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду за період проходження служби з 12.04.2022 по 22.06.2023 у військовій частині НОМЕР_1 від 23.03.2024 №1634 ФЕС/1032 позивачу, нарахована додаткова винагорода з розрахунку 30000 грн за листопад 2022 року нарахована у грудні 2022, за листопад за грудень 2022 року нарахована у січні 2023 року.
Як вказує відповідач, у період з 30.11.2022 по 19.12.2022 позивач з перебував у відпустці за станом здоров'я. Підставою для надання відпустки, була довідка ВЛК від 20.12.2022 №6177.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 20.12.2022 №6177, Захворювання так пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 17-г графи II Розкладу хвороби ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів, травма, так, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Тяжкість травми не визначена.
Наведеною правовою нормою Постанови №168 передбачено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) мають бути пов'язані із захистом Батьківщини.
Як убачається з довідок військово-лікарської комісії 20.12.2022 №6177, травма, так, пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України №2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І названого Положення у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Положення №402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Одним з основних завдань військово-лікарської експертизи у пункту 1.3 названого розділу передбачено визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 21.1 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, військово-лікарська комісія (далі ВЛК) встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Форми постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв передбачені у пункті 21.5.
Названим пунктом закріплено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
б) поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби;
в) поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
г) захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
ґ) захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини;
д) захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби;
е) захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби;
є) поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
ж) захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
з) захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН;
и) поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу;
к) поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН.
Абзацом 2 пункту 21.13 розділу ІІ Порядку №402 закріплено, що за наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що до виключної компетенції ВЛК віднесено розгляд і вирішення питання про встановлення причинного зв'язку поранення або захворювання.
При цьому, наданою позивачем довідкою ВЛК від 20.12.2022 №6177, встановлено, що травма, так, пов'язана з проходженням військової служби. Також зазначена довідка не містить застереження, що травма є тяжкого ступеню.
Доказів того, що позивач оскаржував зазначену довідку ВЛК і така була скасована, суду не надано.
Враховуючі вимоги законодавства та те, що довідка ВЛК від 20.12.2023 №6177 не містить ступеня тяжкості поранення, не змінена, не доповнена, на теперішній час немає підстав для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн на місяць за період відпустки за станом здоров'я з 30.11.2022 по 19.12.2022.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, втім доводи позовної заяви не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні положень ст.ст.73, 74 КАС України.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те, що незважаючи на встановлений обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку доказування тих обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
У статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
02.10.24