03 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/6342/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 22.01.2023 №64 про відмову ОСОБА_1 (законному представнику (матері) ОСОБА_2 ) у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_3 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №81 у частині "солдата ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок військових дій, спричиненими іншими видами вибухів та уламків, у зв'язку зі смертю виключити з 14 жовтня 2022 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення".
Визнати протиправним та скасувати наказ командира 5 окремого штурмовою полку (по особовому складу) військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №66-РС у частині "солдата ОСОБА_3 який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок військових ді. спричиненими іншими видами вибухів та уламків, у зв'язку зі смертю виключній з 14 жовтня 2022 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення".
Визнати протиправною бездіяльність відповідача - військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (законному представнику (матері) ОСОБА_2 ) грошового забезпечення ОСОБА_3 , в тому числі додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу перебування зниклим безвісти ОСОБА_3 за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023.
Зобов'язати відповідача - військову частину НОМЕР_1 видати наказ, згідно якого нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (законному представнику (матері) ОСОБА_2 ) грошове забезпечення ОСОБА_3 в тому числі додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень на місяць пропорційно часу перебування зниклим безвісти ОСОБА_3 за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023.
Зобов'язати відповідача - військову частину НОМЕР_1 нарахувати грошове забезпечення ОСОБА_3 у зв'язку з його зникненням безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_1 із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також індексації грошового забезпечення і додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Низання деяких ви плаз військовослужбовцям, особам рядової о і начальницького складу, поліцейських їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, розмір якої збільшується до 100000 гри з розрахунку за місяць пропорційно часу перебування зниклим безвісти ОСОБА_3 за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023 та здійснювати виплату грошовою забезпечення на картковий рахунок ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що батько її доньки - ОСОБА_3 був призваний на військову службу по мобілізації та з ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до наказу в/ч НОМЕР_1 №927 від 16.11.2022 вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання. Наказом в/ч НОМЕР_1 від 19.03.2023 №81 Криницького виключено зі списків особового складу частини з 14.10.2022, у зв"язку з загибеллю. Відтак, зазначає, що вона як законний представник неповнолітньої мала право на отримання грошового забезпечення ОСОБА_3 починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023, тому відмова відповідача у цьому є протиправною. Також, зазначає, що спірними наказами військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №81 та від 19.03.2023 №66-РС протиправно виключено ОСОБА_3 зі списків особового складу частини та ЗСУ з 14.10.2022.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що у зв'язку із тим, що позивачка не мала право на таку виплату, оскільки з даним зверненням вона зверталася як самостійний суб"єкт звернення, а не в інтересах ОСОБА_2 . Крім того, підставою для видання наказів по особовому складу у зазначеному випадку було свідоцтво про смерть. У зв'язку із наявною інформацію, про осіб, що мають право на виплати, військовою частиною НОМЕР_1 , було видано Наказ командира 5 окремого штурмового полку від 19.03.2023, відповідної заяви про проведення виплат в інтересах ОСОБА_2 на грошове забезпечення ОСОБА_3 в тому числі додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень на місяць пропорційно часу перебування зниклим безвісти ОСОБА_3 за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023, на адресу військової частини НОМЕР_1 не направлялося.
У відповіді на відзив позивач просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Сповіщенням № 99 (№7417 від 14.12.22) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 сповістили про те, що її син механік-водій 2 відділення 3 штурмового взводу 6 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , 1989 р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою інформацією зник безвісті в районі н.п. Озарянка-Миколаївка Друга Донецької області, гідно виконуючи свій військовий обов'язок. Залишився вірним присязі, беручи участь в обороні держави та стримування збройної агресії російської федерації.
Сповіщенням № 20 від 16.12.22 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, що солдат ОСОБА_3 1989 р.н. механік-водій 2 відділення 3 штурмового взводу 6 штурмової роли 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою інформацією зник безвісті в районі АДРЕСА_1 , беручи участь в обороні держави та стримування збройної агресії російської федерації.
Відповідно до витягу із наказу (п.2) командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 927 від 16.11.2022 "Про результати проведення службового розслідування", наказано вважати, що механік-водія 2 відділення 3 штурмового взводу 6 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі населених пунктів ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання.
Пунктом 3 витягу з вищевказаного наказу, облікувати зниклого безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_1 механік-водія 2 відділення 3 штурмового взводу 6 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 .
Відповідно п.4 витягу з вищевказаного наказу, помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику служби військової частини НОМЕР_1 відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців безвісно зниклих, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, призупинити нарахування усіх видів грошового забезпечення зниклому безвісти механіку-водію 2 відділення 3 штурмового взводу 6 штурмової роги 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_3 . до звернення осіб, які мають право на його отримання.
Позивач в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 зверталась до відповідача з проханням здійснити належні виплати грошового забезпечення безвісти зниклого солдата.
Листом від 22.01.2023 відповідач повідомив, що відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого і постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, відмовлено у виплаті, як особі, що не зазначена у пункті 7 вказаного Порядку.
Листом від 27.06.2023 на заяву позивача в інтересах неповнолітньої дитини відповідач повідомив, що грошове забезпечення та додаткова винагорода нарахована та виплачена в повному обсязі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув) на її особистий рахунок 26.05.2023.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2560/НЕ від 10.03.2023, смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №81 солдата ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок військових дій, спричиненими іншими видами вибухів та уламків, у зв'язку зі смертю виключити з 14 жовтня 2022 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу командира НОМЕР_3 окремого штурмовою полку (по особовому складу) військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №66-РС солдата ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу ЗСУ у зв"язку з загибеллю (смертю) з 14.10.2022.
Позивач вважає, що їй протиправно відмовлено у виплаті на користь дитини грошового забезпечення за період зникнення безвісти ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_1 до 19.03.2023 та протиправним виключення його зі списків особового складу, тому звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У відповідності до статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації.
28.02.2022 прийнята постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до п.1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній у спірний період) установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закону України від 12 липня 2018 року № 2505-VIII "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" (далі - Закон №2505 -VIII), який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Відповідно до стаття 1 Закону № 2505-VIII наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук;
особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
Відповідно до частин 1-4 статті 4 Закону № 2505-VIII, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, була оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не було встановлено, проведення розшуку в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.
Відповідно до частин 1, 4 статті 6 Закону № 2505-VIII близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме).
Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно з частини 2 статті 9 Закону № 2505-VIII особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими актами законодавства України.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - Порядок № 884).
Під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Так, позивачка посилається на той факт, що її колишній чоловік вважався зниклим безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023, тому вона має право на отримання на користь неповнолітньої дитини його грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.
При цьому, аналіз процитованих норм дає підстави для висновку, що першочергове право на виплату грошового забезпечення мають, зокрема, законний представник неповнолітніх дітей військовослужбовця і в цій частині суд погоджується з доводами позивачки.
Проте, відповідно до ч.1-4 ст.4 Закону № 2505-VIII, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України").
Крім того, відповідно до п. 16 Розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 не виключаються із списків особового складу військової частини, а обліковуються як тимчасово відсутні особи, зокрема, які зникли безвісти - до визнання їх у судовому порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 у період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин в установленому порядку.
Наказ в/ч НОМЕР_1 від 16.11.2022 "Про результати проведеного розслідування" не є таким доказом.
Крім того, у висновку, проведеному за результатами службового розслідування, з метою уточнення причин, що сприяли відсутності на службі з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , зазначено про те що він зник безвісти (ймовірно загинув) під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_1.
Разом з тим, рішення суду чи витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щодо вказаного військовослужбовця також в матеріалах справи відсутні.
Також, відповідно до п. 1 Розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Отже, у разі смерті військовослужбовця, належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, зокрема, законним представникам.
Відповідачем виконані вказані вимоги та перераховано на картковий рахунок позивача грошове забезпечення та додаткову винагороду у розмірі 112920,60 грн. 26.05.2023 за період до 14.10.2022 (виключення зі списків особового складу).
Вказані обставини позивачем не заперечуються.
Отже, з огляду на викладене, підстави для визнання протиправною відмови ОСОБА_1 (законному представнику (матері) ОСОБА_2 ) у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_3 та зобов"язання відповідача здійснити таку виплату та виплату додаткового винагороди за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023 у суду відсутні.
Як наслідок не підлягає задоволенню вимога про зобов"язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати грошове забезпечення ОСОБА_3 у зв'язку з його зникненням безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_1 із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також індексації грошового забезпечення і додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Низання деяких ви плаз військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, розмір якої збільшується до 100000 грн. з розрахунку за місяць пропорційно часу перебування зниклим безвісти ОСОБА_3 за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 19.03.2023 та здійснювати виплату грошовою забезпечення на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Щодо правомірності наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №81 та від 19.03.2023 №66-РС, суд зазначає таке.
Вважаючи такі накази протиправними, позивач не погоджується з тим що ОСОБА_3 виключили зі списків особового складу у зв"язку зі смертю (загибеллю) з 14.10.2022.
Суд вважає зазначені доводи помилковими, з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.
Пунктом 230 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які померли, загинули виключаються зі списків особового складу Збройних Сил України наказами по особовому складу командирів (начальників), яким надано право видавати накази по особовому складу, незалежно від номенклатури призначення.
Пунктом 3 Розділу X Порядок видання наказів по особовому складу Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280 передбачено, що підставою для видання наказів по особовому складу у зазначених вище випадках є: накази та директиви про зміну нумерації або дійсного найменування органу військового управління, з'єднання, військової частини, військового навчального закладу, установи та організації; свідоцтва органів РАЦС про зміну і відновлення прізвища, власного імені, по батькові і дати народження, статі, копія реєстраційного номера особистої картки платника податків; донесення про загибель (смерть), а в особливий період - іменний список безповоротних втрат особового складу, свідоцтво про смерть, затверджений акт службового розслідування (спеціального розслідування, розслідування аварії (катастрофи), розслідування авіаційної події та інциденту в авіації) у разі їх проведення; відповідні рішення судів про позбавлення військових звань військовослужбовців або про скасування таких рішень.
Отже, військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня. Підставою для такого виключення, є, зокрема, свідоцтво про смерть.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання позивача на п.34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, оскільки ця норма регулює питання припинення (розірвання) контракту та не стосується спірних правовідносин.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №81 солдата ОСОБА_3 який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок військових дій, спричиненими іншими видами вибухів та уламків, у зв'язку зі смертю виключити з 14 жовтня 2022 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу командира НОМЕР_3 окремого штурмовою полку (по особовому складу) військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2023 №66-РС солдата ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу ЗСУ у зв"язку з загибеллю (смертю) з 14.10.2022.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2560/НЕ від 10.03.2023, смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій.
На підставі, в тому числі, і вказаного свідоцтва, було видано накази про виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу і частині і ЗСУ.
З викладеного слідує, що відповідачем правомірно винесено спірні накази та виключено ОСОБА_3 зі списків особового складу частини та ЗСУ з 14.10.2022, тобто з наступного після загибелі (смерті) дня.
З огляду на вищевказане, суд визнає необґрунтованими доводи позивачки про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи позивача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першої статті 72 та частини першої статті 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи положення частини другої статті 77 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність його рішень та дій, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
03.10.24