Справа № 308/16131/24
1-кс/308/5901/24
03 жовтня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянтна України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у рамках кримінального провадження № 22022000000000471, відомості про яке 07.09.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Старший слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_5 звернувся в суд із клопотанням, погодженим прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 22022000000000471, відомості про яке 07.09.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у відповідності до постанови першого заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу досудового розслідування від 22.08.2023 до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області надійшли матеріали кримінального провадження № 22022000000000471, відомості про яке внесені 07.09.2022 в ЄРДР щодо вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України.
13.03.2024 слідчим відділом на підставі повідомлення 1 відділу ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області в ЄРДР внесені відомості за № 22024070000000047 щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
04.04.2024 прокурором групи прокурорів у даному кримінальному провадженні винесено постанову, якою матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024070000000047 від 13.03.2024 об'єднані в одне провадження з матеріалами досудового розслідування № 22022000000000471 від 07.09.2022 і подальше досудове розслідування здійснюється в рамках кримінального провадження № 22022000000000471.
Так, досудовим розслідування встановлено, що згідно Конституції України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації путін в.в., а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.
22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено. Надалі, 24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
У подальшому збройні сили рф, які діяли за наказом керівництва зазначеної країни, вторглись на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», які увійшли у склад збройних сил рф.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який вподальшому неодноразово продовжувався та триває на даний час.
В подальшому, 27.09.2022, нехтуючи нормам міжнародного гуманітарного права та Конституції України, президент російської федерації ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, за підтримки збройних сил рф, та громадян України (колаборантів), які погодились співпрацювати, організували та забезпечили проведення на захоплених територіях Луганської області «псевдореферендумів» щодо входження зазначених територій до складу рф. У результаті військового вторгнення та вищевказаних злочинних дій влади рф, починаючи з 24 лютого 2022 року, рф було окуповано частину Луганської області, зокрема селище міського типу Новопсков, окупація якого триває і на даний час.
В той же час, представники влади рф, з метою забезпечення повної інтеграції захоплених території України в склад рф, поширення свого контролю, заручившись підтримкою громадян України з числа «колаборантів», розпочали активне утворення на захоплених територіях законодавчої, виконавчої та судової влади. Так, 15.05.2015 незаконно утвореним законодавчим органом терористичної організації «ЛНР» так званим мовою оригіналу «Народным Советом ЛНР», в порушення Конституції України та інших нормативно-правових актів було прийнято Закон мовою оригіналу «О создании судов Луганской Народной Республики», яким на тимчасово окупованій території Луганської області було утворено незаконні органи судової влади. Надалі, 21.03.2023 державною думою рф прийнято Закон мовою оригіналу - «О создании судов Российской Федерации на территории Луганской Народной Республики и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации», яким на території Луганської області та на окупованих після 24.02.2022 населених пунктах Луганської області у відповідності до законодавства рф було утворено судові органи, в тому числі Новопсковський районний суд - мовою оригіналу «Новопсковский районный суд», які діють на підставі і у відповідності до конституції та законодавства рф.
Так, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Луганської області, зареєстрований АДРЕСА_1 , колишній судовий розпорядник Новопсковського районного суду Луганської області, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, будучи проросійсько налаштованим та підтримуючи дії рф щодо окупації території України та приєднання Луганської області до рф, усвідомлюючи, що на території України діють виключно суди, які утворені у відповідності до Конституції України та відповідних нормативно-правових актів, у невстановлений досудовим слідством час, однак, не пізніше 27.09.2023, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно прийняв пропозицію представників окупаційної адміністрації рф та добровільно зайняв посаду у незаконно створеному на тимчасово окупованій території судовому органі, а саме, посаду мовою оригіналу - «главы апарата Новопсковского районного суда».
В цей же час, ОСОБА_6 , позиціонуючи себе керівником апарату незаконно утвореного судового органу, розпочав здійснення управлінської діяльності, забезпечуючи становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом безпосередньої участі в утворенні та функціонуванні незаконно створених судових органів на тимчасово окупованій території України, підбираючи відповідний персонал, який готовий співпрацювати з окупаційною владою та, передав в розпорядження представників незаконно утвореного судового органу інформаційні системи (сервера) Новопсковського районного суду, який функціонував до окупації території Луганської області.
Окрім цього, громадянин України ОСОБА_6 , уродженець Луганської області, зареєстрований АДРЕСА_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи умисно, будучи проросійсько налаштованим та підтримуючи дії рф щодо окупації території України та приєднання Луганської області до рф, усвідомлюючи, що на території України діють виключно суди, які утворені у відповідності до Конституції України та відповідних нормативно-правових актів, у невстановлений досудовим слідством час, однак, не пізніше 27.09.2023, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, а саме: прийняв пропозицію представників окупаційної адміністрації рф та добровільно зайняв посаду у незаконно створеному на тимчасово окупованій території судовому органі, а саме, посаду мовою оригіналу - «главы апарата Новопсковского районного суда».
В цей же час, ОСОБА_6 , позиціонуючи себе керівником апарату незаконно утвореного судового органу розпочав здійснення управлінської діяльності, забезпечуючи становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом безпосередньої участі в утворенні та функціонуванні незаконно створених судових органів на тимчасово окупованій території України, підбираючи відповідний персонал, який готовий співпрацювати з окупаційною владою та, передав в розпорядження представників незаконно утвореного судового органу інформаційні системи (сервера) Новопсковського районного суду, який функціонував до окупації території Луганської області, з метою недопущення контролю української влади на території Луганської області, надавши тим самим допомогу рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
За таких обставин ґрунтовно підозрюється: громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Луганської області, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 18.01.1996.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень (злочинів) у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 : ч. 7 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території; ч. 2 ст. 111 КК України - у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
На підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів, 19.09.2024 слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_6 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 7 ст. 111- 1 та ч. 2 ст. 111 КК України, яке останньому не вручене, у зв'язку з його перебуванням на тимчасово окупованій території Старобільського району, Луганської області.
Цього ж дня, на виконання вимог ст. ст. 111, 135 та 278 КПК України письмове повідомлення про підозру, складене щодо ОСОБА_6 , розміщено у офіційному державному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті «Офісу Генерального прокурора» та вручено захиснику, призначеному Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги.
Також, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території Луганської області, в порядку ст. 135-138 КПК України, 19.09.2024 у офіційному державному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті «Офісу Генерального прокурора» розміщено повістки про виклик останнього в слідчий відділ Управління, для участі в слідчих (розшукових) та процесуальних діях на 21.09.2024, 23.09.2024 та 25.09.2023 року.
Однак в призначені дні та час ОСОБА_6 не з'явився на виклик слідчого, та, не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим 25.09.2024 останнього було оголошено в розшук, проведення якого доручено ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області.
Наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 підтверджується комплексом зібраних в ході досудового розслідування доказів, зокрема допитами свідків, оглядами, повідомленнями ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно повідомлення ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області, проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме у смт. Новопсков, Старобільського району, що підтверджується і іншими матеріалами кримінального провадження.
Ризики настання обставин з метою недопущення яких необхідно застосувати запобіжний захід у виді взяття під варту: підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів і передбачає можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду.
Так, ОСОБА_6 постійно проживає на тимчасово окупованій території Луганської області України, на території якої постійно перебувають збройні сили російської федерації та створена окупаційна влада, з якими останній співпрацює та заручився підтримкою окупаційної влади рф, а отже, тимчасово юрисдикція правоохоронних органів України на зазначену територію не поширюється, а тому, забезпечити явку ОСОБА_6 не виявляється за можливе. ОСОБА_6 обізнаний з тим що розшукується правоохоронними органами України за вчинення злочинів так як в різних Інтернет виданнях та месенджерах постійно висвітлюються відомості про співпрацю останнього з окупаційною владою рф та вчинення злочинів проти основ Національної безпеки України, а отже останній буде вживати виключних заходів щодо ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, наявний ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки в рамках даного кримінального провадження досліджуються обставини вчинення злочинів і іншими колишніми працівниками незаконно утворених судів Луганської області, які також співпрацюють з окупаційною владою рф. Більшість свідків також на даний час проживають на території України, а отже, підозрюваний ОСОБА_6 може наважитись та вдатись до протиправних дій щодо останніх, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може наважитись та вдатись до протиправних дій, до підозрюваних та свідків, з метою зміни їх показів на свою користь, тобто ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, на даний час ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину у сфері Національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, активно продовжує співпрацювати з окупаційною владою рф та збройними силами держави-агресора та аналізуючи його подальшу діяльність є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення щодо якого повідомлено про підозру, тобто наявний ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_6 особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою. З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не забезпечать реальної можливості запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КК України.
На підставі наведеного, просить обрати до підозрюваного - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 18.01.1996, раніше не судимого, запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави. На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного. Після затримання ОСОБА_6 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження за участю підозрюваного розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або заміну його на більш м'який запобіжний захід.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, наведених у клопотанні, та просив задовольнити клопотання.
Захисник підозрюваного заперечив щодо задоволення клопотання, вважає, що підозра не вручена належним чином, оскільки не була надіслана на відому електронну пошту.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відсутності підозрюваного, оскільки останній перебуває на тимчасово окупованій території України.
Заслухавши прокурора, захисника, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000471, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2022, за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення громадянину України ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст.135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено захиснику підозрюваного.
Також, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_8 на тимчасово окупованій території Луганської області, в порядку ст. 135-138 КПК України, у офіційному державному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора розміщено повістки про виклик останнього в слідчий відділ Управління для участі в слідчих (розшукових) та процесуальних діях на 21.09.2024, 23.09.2024 та 25.09.2024, однак в призначені дні та час ОСОБА_6 не з'явився на виклики слідчого та не повідомив про причини неявки.
Крім того, громадянина України ОСОБА_6 в порядку ст. 135 КПК України викликано для вручення повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, але на зазначені дати останній не прибув, про причини неявки не повідомив.
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина України до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується: указом голови ЛНР "Про призначення суддів та представників судової адміністрації в ЛНР", протоколами оглядів від 12.09.2024, 19.05.2024, 25.04.2024, 18.09.2024, 26.10.2022, допитами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколами пред'явлення особи для впізнаня за фотознімками, повідомленнями ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Як вбачається з матеріалів, 25 вересня 2024 року підозрюваного ОСОБА_8 постановою слідчого, відповідно до статті 281 КК України, оголошено у розшук.
Відтак, з огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження наявний, оскільки злочини, у яких підозрюється ОСОБА_8 спрямовані проти національної безпеки України, активно продовжує співпрацювати з окупаційною владою, санкція передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Слідчий суддя також поділяє твердження сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які зумовлюється тим, що ОСОБА_6 , ймовірно, продовжує добровільно співпрацювати із окупаційною владою держави-агресора і продовжує протиправну діяльність на тимчасово окупованій території Луганської області.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує слідчого суддю перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина 1 ст.176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Між тим, як уже зазначалося слідчим суддею, відповідно до ч. 6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вказане унеможливлює застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
За правилами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абз.7 ч.4 ст.183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
За обставин цього клопотання, беручи до уваги інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення та факт перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території, слідчий суддя зауважує про відсутність підстав для визначення застави.
У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається (ч.4 ст.197 КПК України).
Таким чином, клопотання сторони обвинувачення слід задовольнити повністю, застосувавши відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та строку дії цієї ухвали.
Заперечення сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Керуючись ст.ст.177, 178, 193, 194, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 22022000000000471, відомості про яке 07.09.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у рамках кримінального провадження № 22022000000000471, відомості про яке 07.09.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_5 та прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1