Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5101/24
02.10.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай),
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай),
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.08.2004 року. ОСОБА_4 (дідо позивачки) спадщину після смерті дружини прийняв, оскільки на момент смерті проживав разом з померлою за адресо.: АДРЕСА_1 , проте спадкові права не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідо позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , який на випадок своєї смерті залишив заповіт від 13.08.2018 року зареєстровано в реєстрі за № 66, посвідчений секретарем Оноцької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області ОСОБА_5 , в якому все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що за законом матиме право і що буде йому належати на день смерті заповів внучці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивачці).
Позивачка після смерті спадкодавця спадщину прийняла, оскільки у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда.
Син спадкодавця (відповідач у справі) ОСОБА_2 спадщину після смерті батьків не прийняв, оскільки у визначений законом сирок не звернувся до нотаріуса за прийняттям спадщини, на спадкове майно претендувати не буде.
Інших спадкоємців, які можуть претендувати на майно немає.
Після смерті спадкодавців залишилася спадщина, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №167233, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р.№164, розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), сертифікат зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №616 та сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №167232, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р.№164, розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), сертифікат зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №615.
При зверненні в нотаріальну контору для оформлення позивачкою спадщини на вищевказане спадкове майно, нотаріусом було роз'яснено для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно подати правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно. Внаслідок чого, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом про визнання права на земельну частку (пай) у судовому порядку.
Позивачка у підготовче засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.
Відповідач будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання також не з'явився, однак подав через канцелярію суду заяву, згідно якої вимоги позивачки визнає повністю та просить суд розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.08.2004 року.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 залишилася спадщина, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №167233, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р.№164, розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), сертифікат зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №616, оригінал якого втрачено.
Дану спадщину успадкував чоловік померлої ОСОБА_4 (дідо позивачки) оскільки на момент смерті проживав разом з померлою за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка Виноградівської міської ради №20.8-07/81 від 26.03.2024 р.
Спадкові права ОСОБА_4 не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідо позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишив заповіт від 13.08.2018 року зареєстровано в реєстрі за № 66, посвідчений секретарем Оноцької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області ОСОБА_5 , в якому все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що за законом матиме право і що буде йому належати на день смерті заповів внучці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивачці).
Заповіт не змінено та не скасовано.
Позивачка після смерті спадкодавця спадщину прийняла, оскільки у встановлений законом строк подала до приватного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу Пилип М.А. заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда, про свідчить витяг з Спадкового реєстру від 21.05.2019.
Син спадкодавця (відповідач у справі) ОСОБА_2 спадщину після смерті батьків не прийняв, оскільки у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса за прийняттям спадщини, на спадкове майно не претендує.
Інших спадкоємців немає.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 залишилася спадщина, а саме:
- сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №167233, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р.№164, розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), сертифікат зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №616, успадкований спадкодавцем після смерті його дружини;
- сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №167232, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р.№164, розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), сертифікат зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №615.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
У зв'язку з необхідністю оформлення спадщини, що залишилася після смерті діда позивачка звернулася до приватного нотаріуса Пилип М.А., однак позивачці відмовлено в оформленні спадщини із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на майнові права.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом, а відповідно до ч. 2 ст. ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 3.5. листа ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності па земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 125 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно ст.2 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Таким чином, позивачка в порядку спадкування успадкувала право на земельну частку (пай) згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №167233, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р. № 164, розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), сертифікат зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №616 та сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №167232, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 18.03.2000 р. № 164, розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), сертифікат зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №615, яке згідно положень закону належить їй з часу відкриття спадщини, і яка не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення ним повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном.
Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1223, 1233, 1268, 1270,1274 ЦК України, Постанови ПВС № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай) розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому згідно сертифікату серії РН №167233, КСГП «Зірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області, виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р. № 164, який зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №616, у порядку спадкування за заповітом.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай) розміром 1,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому згідно сертифікату серії РН №167232, КСГП «3ірка», с. Онік, Виноградівського району Закарпатської області, виданий на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 28.03.2000 р .№ 164, який зареєстровано 10.09.2002 року у Книзі Реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №615, у порядку спадкування за заповітом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко