Справа № 229/4556/24
Провадження № 2-а/229/14/2024
20 вересня 2024 р. м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області за головуванням судді Панової Т.Л., з участю секретаря судового засідання Сови Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Демченка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
до суду надійшов зазначений позов, в якому позивач просить поновити строк на оскарження постанови № 327, так як не був присутнім під час її розгляду, а отримав постанову та стало відомо про її існування лише 19.06.2024; скасувати постанову № 327 від 18 червня 2024року, ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 19 червня 2024 ОСОБА_1 отримав постанову №327 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене у ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Військовозобов"язаний (п.9 ст.1 ЗУ "Про військовий обов"язок і військову службу") - особа, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період. З постанови не вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в запасі.
В постанові зазначено, що Дробина отримав повістку № 210 від 06.06.2024, хоча в самій повістці мається дата 05.06.2025.
Відповідно до Постанови КМУ №560 від 16.05.2024р, затверджено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зазначено, що представники ІНФОРМАЦІЯ_2 повинні пред"явити своє службове посвідчення.
В цьому випадку до Дробини під"їхав автомобіль, що належить Міськводоконалу, де були особи без розпізнавальних знаків та співробітники СБУ. Жоден з цих осіб не представився. Відмовилися надавати свої документи, наказ коменданта про надання їм права на вручення повісток.
Далі, від руки, на місці заповнили повістку, яка вже мала підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , печатку. Повістка не відповідає затвердженому зразку постанови №560. Не вказано дату народження особи, яка викликається, для якої мети викликається особа (згідно Постанови повістки видаються для уточнення даних, для проходження ВЛК, мобілізаційне розпорядження). З метою визначення призначення, відповідно до постанови №560 - не передбачено.
Ця повістка не відомо ким була виписана, та для якої мети необхідно було з"явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому ОСОБА_1 відмовився з"явитися за нею, так як не відомо взагалі було причину явки . Ким саме вона була виписана, так як підпис мається однієї особи, заповнювала цю повістку інша особа, чи дійсно вона була виписана співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи взагалі можливо особами, які не мають жодного відношення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та займаються шахрайськими діями відносно громадян.
В постанові зазначено, що за неявку за повісткою настає відповідальність за ст. 210 КУпАП, а постанова винесена за порушення ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В подальшому ОСОБА_1 з"явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 де пройшов ВЛК, отримав повістку про відправку.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення грубо порушені права ОСОБА_1 , оскільки під час його складання йому не були роз"ясненні права, передбачені у ст.ст. 55,56,59 Конституції України, які всупереч вимогам чинного законодавства не містяться в бланку протоколу. Також йому не було роз"яснено його права, передбачені у ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Не виконанна вимога ст. 277-2 КУпАП щодо повідомлення про розгляд справи відносно особи, яка притягується до адмінвідповідальності.
Ухвалою суду від 05 липня 2024року прийнято до розгляду зазначений позов. Призначено судове засідання. (а.с.20)
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, та просять їх задовольнити, з підстав, зазначених у позові. Підтримали свою відповідь на відзив, і просять її врахувати.
Відповідач у судове засідання не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Надали до суду відзив на позов, в якому заперечують проти задоволення позовної заяви, оскільки вважають її безпідставною та необгрунтованою з огляду на таке. (а.с.24-30)
14.09.2024 військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого у ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Цей протокол складений щодо військовозобов"язаного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до Протоколу № 327 від 14.06.2024 позивачу були роз"ясненні с. 63 Конституції України, його права та обов"язки, передбачені у ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписом останнього.
Відповідно до протоколу №327 військовозобов"язаний надав письмові пояснення на окремому аркуші. Додатково військовозобов"язаним подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Копію протоколу №327 про вчинення адміністративного правопорушення ним отримано особисто 14.06.2024 під підпис у протоколі.
18.03.2024 начальником територіального центру комплектування та соціальної відтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалено постанову № 327, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого у ч.3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000грн.
Відповідно до позовної заяви, військовозобо"язаний не визначає та не надає будь-яких документів, які обгрунтовують його не можливість прибути за повісткою у визначений термін, відповідно до частини 3 ст. 22 "Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" .
Позивачем визнається та не оскаржується:
06.06.2024 ним отримано повістку щодо необхідності прибути 07.06.2024 о 08:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07.06.2024 о 08:00 він не прибув самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як і подальшому не прибув самостійно до 14.06.2024.
14.06.2024 працівниками поліції було доставлено військовозобов"язаного до Другого відідлу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто 14.06.2024 виявлено (встановлено) особу правопорушника. Складено протокол № 327 щодо вчинення правопорушення, передбаченого у ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до складеного протоколу визначено, що справу буде розглянуто о 14год 18.06.2024р. Клопотань, заяв з приводу відкладення та/або перенесення розгляду справи від правопорушника не надходило, натомність надходило клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
27.07.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.49). У відповіді на відзив представник позивача адвокат Демченко О.О. зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, що ОСОБА_1 перебуває в запасі, тобто є військовозобов"язаним.
Дробина відмовився з"явитися за повісткою, так як не відомо взагалі було причину явки та ким саме вона була виписана. Підпис мається однієї особи, заповнювала цю повістку інша особа, чи дійсно вона була виписана співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи взагалі можливо особами, які не мають жодного відношення до ТЦК.
Так як до ОСОБА_1 застосовувався психологічний тиск з боку співробітників СБУ, щоб його дружина змінила свої позаки в кримінальному провадженні та визнала свою провину, то останній вважав, що повістка виписана лише для того, щоб вплинити через нього на дружину, та ніяк не пов"язано з діями ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повістка виписується на підставі розпоряджень територіального центру комплектування, підписується керівником. Тобто це робиться завчасно. Є перелік осіб, які мають право на вручення повісток, лише на вручення. Таким чином заповнювати вони їх не можуть.
У відзиві так і не було надано жодного документу на підтвердження того, хто саме вручив цю повістку, чи дійсно це був представник ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не співробітник СБУ, чи мала ця особа повноваження на вручення повістки, чи виписувалось керівником розпорядження, чи законні були дії цих осіб.
Не надано жодного доказу на підтвердження, що стрілець 1 відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 уповноважений складати саме протокол про адмінправопорушення.
12.06.2024 у зверненні № 11/3869, яке додано відповідачем, зазначено тимчасово виконуючого обов"язки - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_4 , а повістка нібито підписана ОСОБА_5 . Ним же підписана оскаржувана постанова № 327 від 18 червня 2024. Звідси виникає сумнів, що повістка 06.06.2024 була підписана саме начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , саме в цей день, а не заздалегідь, так як не відомо який період часу ОСОБА_4 виконував обов"язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час складання протоколу порушені права ОСОБА_1 , оскільки йому не були роз"ясненні його права, передбачені ст.ст. 55,56,59 Конституції України, які всупереч вимогам чинного законодавства, не містяться в бланку протоколу. Посилаючись на ст.ст. 59,62 Конституції вважає, що постанова № 327 ухвалена з порушенням і просить її скасувати.
13.08.2024 до суду надійшли письмові додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_7 , (а.с. 68-70). Зазначають, що 14.06.2024 військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про вчинення адмінправопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, щодо військовозобов"язаного ОСОБА_1 . Також , відповідно до протоколу № 327 від 14.06.2024, позивачу роз"яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов"язки, передбачені у ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписом останнього.
Військовозобов"язаний надав письмові пояснення на окремому аркуші. Додатково надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Копію протоколу №327 ним отримано особисто 14.06.2024 під особистий підпис у протоколі.
18.06.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_8 ухвалено постанову №327, відповідно до якої Дробину визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбачене у ч.3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17000грн.
Щодо сумніву відносно повноважень особи, яка вручає повістку, зазначили, посилаючись на п.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що дії щодо вручення повістки та уповноважених на здійснення оповіщення не є предметом оскарження у позовній заяві, тому просять в позові відмовити.
Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 є військовозобов"язаним, що не заперечується сторонами.
Згідно з повісткою №210, яка підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 05.06.2024 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 потрібно з"явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 07.06.2024 о 08год за адресою АДРЕСА_1 , з метою визначення призначення на особливий період. (а.с.10)
Розпискою від 06.06.2024 підтверджується факт отримання вказаної повістки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (а.с.40).
07.06.2024 Дробина до другого відділу ТЦК не з"явився, що стало підставою для звернення тимчасово виконуючим обов"язки начальника другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_9 до начальника відділу поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про доставлення ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_2 , та порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та встановлені правила військового обліку, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для складання протоколу про адміністративне правопорушення. (а.с.41)
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.06.2024, (а.с.39), начальнику другого відділу ОСОБА_10 , 07.06.2024 позивач не з"явився до ТЦК, оскільки він піддався примусу співробітником СБУ, який шантажував його розбиранням з його дружиною ОСОБА_11 Повістку принесли , де фактично мешкає його дружина, а він прийшов відвідати дружину та дочку.
14 червня 2024 стрілець 1 відділення охорони взводу охорони другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 с-т ОСОБА_12 , керуючись ст.ст. 235,254-256 КУпАП, склав протокол №327 про адміністративне правопорушення, передбачене у ч.3 ст. 210-1 КУпАП. (а.с.36-38)
Згідно з протоколом № 327 від 14 червня 2024 військовозобов"язаний ОСОБА_1 , отримавши повістку № 210 від 06.06.2024 керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про прибуття , за викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних причин не з"явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене у ст. 210-1 КУпАП.
До відділу №1 Краматорського РУП ГУНП 12.06.2024 за вих № 11/3869 направлено звернення щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 14.06.2024 військовозобов"язаний ОСОБА_1 доставлений працівниками відділу №1 Краматорського РУП ГУНП для проходження ВЛК.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 присутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого у ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 під підпис роз"яснили положення ст. 63 Конституції України, права і обов"язки, передбачені у ст. ст. 256,268 КУпАП.
Також під підпис ОСОБА_1 повідомили, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.06.2024 о 14год в кабінеті №1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зазначена.
Також в протоколі є клопотання про розгляд справи у його відсутність. Як пояснив Дробина в судовому засіданні, він писав про таке в протоколі. Отримав копію протоколу 14.06.2024.
18.06.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 , полковник ОСОБА_8 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , встановив, що ОСОБА_1 , отримавши повістку № 210 від 06.06.2024 керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про прибуття, за викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних причин не з"явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене у ст. 210-1 КУпАП.
До відділу №1 Краматорського РУП ГУНП 12.06.2024 за вих № 11/3869 направлено звернення щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 14.06.2024 військовозобов"язаний ОСОБА_1 доставлений працівниками відділу №1 Краматорського РУП ГУНП.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене у ч.3 ст. 210-1 КУпАП, постановив визнати його винним у вчиненні цього правопорушення, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000грн. (а.с.34-35)
Копію постанови №327 ОСОБА_1 отримав 19.06.2024.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). (ст. 286КАС України. )
Отже позов до суду позивач мав надати протягом десяти днів з дня ухвалення постанови, 28 червня 2024.
Фактично до суду позивач звернувся 01.07.2024. , тобто з пропуском строку, передбаченого у ст. 286КАС України.
Зважаючи на те, що Дробина не був присутнім під час розгляду адміністративних матеріалів за протоколом № 327, а копію постанови отримав 19.06.2024 , 29,30 червня 2024вихідні, 01.07.2024 звернувся з позовом до суду, суд вважає, що строк позивачем пропущений з поважних причин, і підлягає поновленню.
Мотиви, з яких виходить суд.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» )
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У частині 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період у вигляді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами (ст. 251 КУпАП).
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (п.2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МОУ №3 від 01.01.2024, далі по тексту -Інструкція)
Протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. (п.1 розділу ІІ Інструкції)
Жодних доказів, що протокол №327 щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, суду не надано, у зв"язку з чим є підстави вважати, що посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не вирішила питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення і взяла до уваги доказ, а саме протокол про адміністративне правопорушення, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Рішення органу, який розглянув адміністративну справу на підставі недопустимого доказу, на думку суду, є неправомірним.
Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст.2,8-10, 90,139, 246, 286 КАС України, суд,
поновити позивачу строк на оскарження постанови №327 від 18 червня 2024р .
позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №327 від 18 червня 2024 року, ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого у ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т. Л. Панова