03 жовтня 2024 року
м. Рівне
Справа № 562/3233/18
Провадження № 22-ц/4815/703/24
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий суддя:Гордійчук С.О.
судді: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1 ;
боржник - ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Здолбунівського районного суду від 02 квітня 2024 року, ухвалену в складі судді Шуляка А.С., повний текст якого складено 04 квітня 2024 року у справі № 562/3233/18
У квітні 2024 року головний державний виконавець Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Примака К.М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 з примусового виконання виконавчого листа №562/3233/18 виданого 02.05.2019 року Здолбунівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за в розмірі 596270 грн 80 коп. та 5962,71 грн судових витрат.
В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні Здолбунівського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №60827988 з виконання виконавчого листа №562/3233/18 виданого 02.05.2019 року Здолбунівським районним судом Рівненської області. Враховуючи, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, декларацію не надано, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів та керуючись ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" головний державний виконавець просить подання задовольнити.
Ухвалою Здолбунівського районного суду від 02 квітня 2024 року в задоволенні подання головного державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Примака Костянтина Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі стягувач посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання державного виконавця задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.
На її обґрунтування зазначалося про помилковість висновків суду щодо відсутності доказів на умисне ухилення боржника від виконання судового рішення.
Без уваги залишено і лист Державної прикордонної служби України від 14.06.2023, про те, що боржник протягом 2019-2022 років неодноразово виїжджала за кордон, що свідчить про наявність у неї на це коштів.
На його думку, про намір боржника ухилитися від виконання зобов'язань вказує і обставина зміни нею свого прізвища тричі - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Між тим, державним виконавцем неодноразово боржнику направлялися виклики рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Однак вона безпідставно відмовлялася від їх отримання, а тому пояснення щодо несплати боргу і декларацію про майно та доходи не надала.
Зважаючи на викладене, просить прийняти постанову про скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення подання заступника начальника Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання судового рішення.
Відзив на апеляційну скаргу боржником не подавався.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.
Встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Здолбунівського ВДВС Примака К.М. перебуває виконавче провадження №60827988 з виконання виконавчого листа виданого 02.05.2019 року Здолбунівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за в розмірі 596270 грн 80 коп. та 5962,71 грн судових витрат.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10 грудня 2019 року головним держаним виконавцем Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції у Рівненській області Примаком К.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 562/3233/18, яким боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
10.12.2019, 15.03.2021,17.03.2021 та 14.06.2023 року письмовими викликами головного державного виконавця Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області зобов'язано ОСОБА_8 з'явитися до нього у визначений термін для сплати заборгованості та надання документів, що підтверджують таку сплату. Одночасно зобов'язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, достовірні відомості про доходи та місце роботи, достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (коштовні метали, ювелірні вироби і т.д.), відомості про майно та майнові права тощо.
Зазначені виклики ОСОБА_8 не отримала і їх повернуто за закінченням терміну зберігання.
З листа Управління державної міграційної служби України в Рівненській області від 17.12.2019 №04/25077 видно, що ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 . 23 листопада 2015 року документована паспортом громадянина України для виїздом за кордон серії НОМЕР_1 від 23.11.2015, орган видачі - 5610.
Зміст листа Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України від 14.06.2023 вказує про неодноразове перетинання державного кордону України протягом часу з грудня 2019 року до 23 січня 2022 року Касзинскою Жанною.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
В контексті пунктів 2-5 частини 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон являються випадки, коли діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань; стосовно громадянина у порядку кримінально-процесуального законодавства, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Згідно зі ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав та свобод людини на здійснення прав щодо вільного пересування не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Правовою підставою для необхідності додаткового заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України є діючі законодавчі акти України, які поширюються на дані правовідносини, а саме Закон України "Про виконавче провадження" (ст. 11), Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" (пункти 2-5 ст. 6), постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (підпункти 4-5 п. 22), Указ Президента України від 24.03.2008 року №261 "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" (пункт 2), а також відповідні норми Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, роз'яснення рекомендації Міністерства юстиції України від 17.09.2012 року "Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України", лист від 06.06.2008 року №25-32\507 "Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладені на них рішеннями судів", ч. 3 спільного листа від 27.05.2008 року №25-32\463 і №25-5347 Міністерства юстиції України та Адміністрації Прикордонної служби України "Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства".
За положеннями ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у попередній редакції, яка діяла на час примусового виконання рішення суду, ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання фізичними особами на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, і це дає законні підстави та право прийняти до боржника додаткові заходи примусового виконання рішення суду.
Як встановлено апеляційним судом, державним виконавцем було вжито всіх необхідних заходів на стягнення заборгованості.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець вправі звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) або якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.
Паспорт може бути тимчасового затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, та консульською службою України.
Нормами п. 4 ст. 20 Закону України "Про державну прикордонну службу" надано право органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної виконавчої служби в т.ч. не пропускати через державний кордон України осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Приходячи до переконання про задоволення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_2 відомо про існування щодо неї невиконаного судового рішення про стягнення заборгованості на користь стягувача, відсутність з її сторони протягом тривалого часу будь-яких дій, спрямованих на припинення зобов'язальних відносин між ними, що навпаки вказує про намагання уникнути виконання рішення Здолбунівського районного суду від 23 жовтня 2028 року. Відтак, твердження суду попередньої інстанції про відсутність доказів щодо ухилення боржника від виконання зобов'язань за рішенням суду є хибними.
Підставою для скасування оскаржуваної ухвали і прийняття постанови про задоволення подання державного виконавця відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Здолбунівського районного суду від 02 квітня 2024 року скасувати.
Подання головний державний виконавець Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Примака К.М. задовольнити.
Тимчасово обмежити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа для виїзду за кордон шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.
Виконання постанови покласти на Державну прикордонну службу України.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 03.10 2024 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.