Рівненський апеляційний суд
Іменем України
02 жовтня 2024 року м. Рівне
Справа № 572/2312/24
Провадження № 11-кп/4815/548/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024181200000189 від 07.03.2024 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 03 липня 2023 року за ч.3 ст.190, ч.1 ст.209 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням та встановленням, відповідно до ст.75 КК України іспитового строку 2 роки; вироком Деснянського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2023 року за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням та встановленням, відповідно до ст.75 КК України, іспитового строку 1 рік; ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 12 березня 2024 року остаточне покарання за наявності кількох вироків визначено на підставі ст.71 КК України, у виді 4 років позбавлення волі, зі звільненням від призначеного покарання з випробуванням та встановленням, відповідно до ст.75 КК України, іспитового строку 2 роки, обвинуваченого за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року, розглянула клопотання прокурора у кримінальному провадженні Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , -
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, призначивши покарання за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначено остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України призначено покарання ОСОБА_6 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироками Костопільського районного суду Рівненської області від 03 липня 2023 року та вироком Деснянського районного суду м.Києва від 26 жовтня 2023 року - у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Строк покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з моменту проголошення цього вироку - з 17 липня 2024 року, зарахувавши у строк покарання термін перебування під вартою - з 11 квітня 2024 року.
Вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 18 липня 2024 року внесено виправлення до зазначеного вироку, постановивши зазначити в абзаці 4 резолютивної частини вироку: «обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою».
Не погодившись з вироком суду першої інстанції захисником в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 17.07.2024 року щодо ОСОБА_6 . Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст. 71 КК України призначити покарання ОСОБА_6 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Костопільського районного суду від 03.07.2023 року та вироком Деснянського районного суду м. Києва від 26.10.2023 року у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць. Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту проголошення цього вироку - з 17.07.2024 року, зарахувавши у строк покарання термін перебування під вартою з 11.04.2024 року. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч.4 ст. 185 КК України закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
01 жовтня 2024 року захисником ОСОБА_7 подано клопотання, в якому просить вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2024 року відносно ОСОБА_6 за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з декриміналізацією відповідно до Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
01 жовтня 2024 року прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
В обгрунтування заявленого клопотання прокурор вказує на існування ризиків передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України (переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення), які виправдовують його тримання під вартою.
Наголошує, що обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи ймовірність призначення йому реальної міри покарання у виді позбавлення волі за вчинене, може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, прокурор звертає увагу, що ОСОБА_6 не має постійного офіційного заробітку, маючи непогашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень корисливої спрямованості, на шлях виправлення не став та в умовах воєнного стану вчиняє нові умисні злочини, що свідчить про небажання останнього виправлятися та легальним способом заробляти собі на життя.
Прокурор вказує, що ОСОБА_6 є особою суспільно-небезпечною та схильною до вчинення правопорушень, оскільки не зважаючи на те, що коли в державі введений правовий режим воєнного стану, ОСОБА_6 , користуючись авторитетом Збройних Сил України та довірою громадян до них, вводив потерпілих в оману задля власної вигоди, не приносячи будь-якої користі для суспільства.
Відтак, з врахуванням наведеного, на думку прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не зможе запобігти настанню наявних ризиків, які не зменшились і продовжують існувати, та не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
Просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого та захисника, які заперечили проти задоволення клопотання прокурора, перевіривши доводи клопотання і матеріали кримінального провадження в межах доводів клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Станом на 02 жовтня 2024 року в силу об'єктивних причин, кримінальне провадження не розглянуте по суті з винесенням відповідного судового рішення в межах повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ч. 1 ст. 407 КПК України.
За приписами ст. 131 КПК України запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу.
Положеннями ст. 199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.
З аналізу положень ст.ст. 177, 183, 194, 197, 199 КПК України вбачається, що розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися і продовжують існувати, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, тобто які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе і необхідне, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а також обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення обраного чи продовженого строку тримання під вартою. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що такі доводи є обґрунтованими.
Дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження в межах доводів клопотання, колегія суддів встановила наявність передбачених законом обставин, які пов'язують необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Зважаючи на те, що ризики не зменшилися та продовжують існувати, а жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім застосованого стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам, а також гарантувати належну процесуальну поведінку останнього, з урахуванням інкримінованих кримінальних правопорушень, виду і міри покарання, яке передбачене за інкриміновані злочини, зокрема, і призначеного оскаржуваним вироком покарання, що є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню від суду, враховуючи зазначені норми КПК України щодо загальних положень про запобіжні заходи, на думку колегії суддів, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, клопотання прокурора, з врахуванням наявних зазначених ризиків, є таким, що підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, на переконання колегії суддів, у контексті даного кримінального провадження тримання під вартою є доцільним та достатнім для забезпечення завдань кримінального процесуального закону на даному етапі кримінального провадження. Відтак, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 331, 405 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора ? задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів ? до 30 листопада 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали направити прокурору, начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", іншим учасникам кримінального провадження ? для виконання та для відома, відповідно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3