Справа № 545/696/24 Номер провадження 23-з/814/38/24 Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
02 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі адвоката Мельниченко Є.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мельниченко Євгенія Олександровича про відвід судді Полтавського апеляційного суду Панченка Олександра Олександровича, -
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням його в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Мельниченко Є.О.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 11.06.2024 року визначено склад колегії суддів для розгляду вказаної справи: головуючого суддю Пікуля В.П.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мельниченко Є.О. було заявлено судді Пікулю В.П. відвід у зв'язку з тим, що він одночасно перебуває під двома присягами : як адвокат і як суддя.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 25.09.2024 року визначено склад колегії суддів для розгляду заяви про відвід судді: головуючого суддю Панченка О.О.
30.09.2024 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява про відвід судді Панченка О.О.
Вказана заява обґрунтовується тим, що не бажає, щоб справу розглядав суддя із присягою адвоката та судді, який фактично самоусунувся з професії адвоката та обрав посаду судді, чим викликає сумнів у здатності бути вірним обраному шляху та здійснювати неупереджене судочинство, окрім цього, зазначає, що суддя Панченко О.О. вже розглядав цю справу і повернув апеляційну скаргу з підстав відсутності витягу договору.
Розглянувши заяву захисника ОСОБА_2 - адвоката Мельниченко Є.О. про відвід судді, перевіривши матеріали справи судом не вбачається обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
З метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, й при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді слід керуватися положеннями КПК України.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 року, для вирішення даного питання визначено суддю Карпушина Г.Л.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Згідно з ч. 1. ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.
За положеннями п. 1 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості» стосовно відводів суддів, то слід зазначити наступне.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Однак, із матеріалів справи не вбачається наявність будь-якої із вказаних підстав для відводу судді Панченка О.О.
В доводах заяви про відвід судді Панченка О.О., зазначається, що відомості про зупинення внесені з 25.08.2020 рок, хоча Панченко О.О. працював суддею, суд відхиляє дані доводи, так як відповідно до інформації, яка міститься в реєстрі адвокатів Панченко О.О., право на заняття адвокатською діяльністю зупинено, на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі заяви адвоката від 17.12.1993 року.
Належних та допустимих доказів, які б вказували на існування вищевказаних обставин заявником не надано.
Заявлений захисником Мельниченко Є .О відвід судді в рамках розгляду заяви про відвід є безпідставним, оскільки в заяві не наведено обставин, які б безумовно викликали сумніви щодо необ'єктивності та неупередженості судді Панченка О.О., а зазначені захисником доводи необґрунтовані, оскільки ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях апелянта, та не свідчать про особисту зацікавленість судді Панченка О.О. у результатах розгляду.
Враховуючи викладене, суд не вбачає у заявлених захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мельниченко Є.О. обставинах підстав для відводу, оскільки вони не свідчать про упередженість судді Панченка О.О. при розгляді заяви.
Інші обставини, які б виключали участь судді Панченка О.О. у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 245, 248, 294 КУпАП, -
У задоволенні заяви захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мельниченко Євгенія Олександровича про відвід судді Полтавського апеляційного суду Панченка Олександра Олександровича - відмовити.
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин